Page 128 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019
P. 128

122                             Середюк Г.В.

                                   чагарниковому ярусі. Яйця відкладають невеликими групами на довгих тонких нитках
                                   на нижній стороні листя або на дрібних гілочках. Личинки часто прикривають себе
                                   сміттям з метою камуфляжу, приховуючи майже все тіло. Протягом осені личинка
                                   будує  шовковий  кокон,  в  якому  вона  зимує  як  передлялечка.  Протягом  року
                                   з’являється 1-2 генерації [1, 3, 11].
                                      8. Nineta flava (Scopoli, 1763)
                                      (= Hemerobius flavus Scopoli, 1763, = Chrysopa flava Hagen, 1858, = Chrysocerca flava
                                   Lacroix, 1924)
                                      Матеріал. с. Бовшів (ур. Касова гора) 07.06.2014 (1).
                                      Поширення.  Європейсько-кавказький  вид  [10].  В  Україні  поширений  в
                                   лісостеповій, степовій та широколистяній зонах, Криму та Карпатах.
                                      Біологічні особливості. Мешкає в розріджених деревостанах на окраїнах лісу, або
                                   на чагарниках, в парках та садах. Розвиток частіше спостерігається на чагарниках, рідко
                                   на  листяних  породах  дерев.  Локально  має  високу  щільність  заселення.  Личинки  –
                                   хижаки, які ловлять дрібних комах та інших безхребетних, а імаго живляться пилком та
                                   нектаром. Самка відкладає яйця на листках та дрібних гілках невеликими скупченнями.
                                   Восени  личинка  будує  шовковий  кокон,  в  якому  вона  зимує  на  стадії  передлялечки.
                                   Протягом року з’являється два покоління [1, 2, 11].

                                      Родина Hemerobiidae Latreille, 1802
                                      9. Hemerobius (Hemerobius) micans (Olivier, 1792)
                                      (=  Hemerobius  punctatus  Stephens,  1836,  =  Hemerobius  pallidus  Stephens,  1836,  =
                                   Schneiderobius micans Krüger, 1922)
                                      Матеріал. с. Бовшів (ур. Касова гора) 07.06.2014 (1).
                                      Поширення. Європейський лісовий вид [10]. В Україні поширений у лісостеповій,
                                   степовій зонах та широколистяній зонах, Криму та Карпатах.
                                      Біологічні особливості. Розвивається тільки на листяних породах дерев (Quercus,
                                   Fagus,  Carpinus),  спорадично  –  на  чагарниках.  Евритоп.  Локально  має  високу
                                   щільність.  І  личинки,  і  імаго  –  хижаки,  які  харчуються  дрібними  комахами.  Самка
                                   відкладає  яйця  поодиноко  або  невеликими  скупченнями  на  нижній  стороні  листя,
                                   бутонах або на дрібних гілочках. Зимують лялечки. Протягом року розвивається 2-3,
                                   рідко 4 покоління [1, 2 3].
                                      10. Micromus variegatus (Fabricius, 1793)
                                      (= Hemerobius variegatus Fabricius, 1793)
                                      Матеріал. с. Бовшів (ур. Касова гора) 07.06.2014 (1).
                                      Поширення.  Транспалеарктичний  вид  (північний  варіант)  [10].  В  Україні
                                   поширений у лісостеповій, степовій та широколистяній зонах, Криму та Карпатах.
                                      Біологічні особливості. Розвивається у трав’яному ярусі лісу. Також відзначений
                                   у  садах  та  парках.  Перевагу  надає  вологим  біотопам.  Він  трапляється  на  багатьох
                                   трав’яних  рослинах,  а  також  на  низьких  чагарниках  в  частково  затінених  місцях.  І
                                   личинки,  і  імаго  –  хижаки,  які  полюють  на  дрібних  комах,  перевагу  надають
                                   попелицям. Локально щільність заселення висока. Відомо, що самка відкладає яйця на
                                   низькорослі трав’яні рослини. Протягом року розвивається дві генерації [1, 2, 3].
   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133