Page 106 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

100 Мерза С.П., Капрусь І.Я.

64,5% локальної та 16,2% − зональної широколистянолісової фауни [12, 14]. Протягом
тривалих, широкомасштабних досліджень в агроценозах можна виявити значно
більше видів (прогнозовано не менше ніж 70). Вивчені ценотичні фауни
(αb-різноманіття) включають від 6 до 22 видів колембол (в середньому 10,0-18,5). В
одній ґрунтовій пробі (αa-різноманіття) трапляється від 1 до 9 видів колембол
(в середньому у різних типах біотопів 1,6-2,6). Найвища ємність середовища для
колембол на рівні αa-різноманіття характерна для пшеницевого агроценозу, а
найменша – картопляного та соєвого (табл. 2).
Показник диференціюючого βa-різноманіття колембол досліджених агроценозів є
в 3-4 рази більшим, ніж у природних біотопах зони широколистяних лісів [11, 14], що
пов’язано з збільшенням контрастності внутрішньоценотичних умов середовища
ріллі. Таке збільшення показника βa-різноманіття в агроценозах скорельовано з
відносно малими значеннями точкового αa-різноманіття. Різке зменшення екологічної
ємності середовища для колембол на рівні αa-різноманіття в агроценозах обумовлено
контрастністю фізико-хімічних умов у конкретних едафотопах, малим едифікаторним
впливом вирощуваної культури, а також регулярним проведенням агротехнічних
заходів.
Порівняльний аналіз показника внутрішньоценотичного β а-різноманіття показує,
що найбільша контрастність внутрішньоценотичних умов для колембол виявлена в
агроценозах кукурудзи та пшениці (βа-різноманіття = 6,1), середня – картоплі (5,6), а
найменша – сої та ріпаку (4,5 і 4,9 відповідно).
Показник середньої щільності населення колембол у досліджених агроценозах
варіює у дванадцятикратному діапазоні значень (табл. 2). Він досягає найвищого
середнього рівня у пшеницевому ценозі та найменшого – соєвому. Однак, у порівнянні
з природними лісовими ценозами зони широколистяних лісів [14], максимальний
показник щільності колембол досліджених агроценозів є приблизно в 17-21 разів
меншим, а з лучними відповідно – 6-12 разів.
У досліджених агроценозах за видовим багатством переважали родини Isotomidae
та Entomobryidae, кожна з яких сумарно представлена 12 видами (в окремих ценозах
ізотомід було від 1 до 7 видів, а ентомобриїд – 1-6) (табл. 1). За показником відносної
чисельності родин колембол у більшості агроценозів переважають Entomobryidae (6,8-
49,9% від загального числа особин, в середньому 30%), Isotomidae (5,1-41,0%, 21%), а
також Hypogastruridae (0-72,2%, 18,5%) (табл. 1, рис. 1). Отримані дані щодо
представлення родин у ценотичних фаунах в цілому узгоджуються з літературними
даними, наведеними для природних варіантів ценозів у зонах широколистяних та
мішаних лісів України [11, 14].
Таблиця 1
Параметри різноманіття угруповань колембол досліджених
агроценозів Малого Полісся

Агроценози Еколо-
Родина / Рід / Вид гічна
I II III IV V VI VII VIII IX X
група
HYPOGASTRURIDAE
Ceratophysella succinea Клчс
(Gisin, 1949) 2,8 16,7 27,7 11,4 (вп)
Hypogastrura manubrialis 11,1 39,1 4,5 44,5 3,8 12,8 9,1 Г-Млл