Page 104 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

98 Мерза С.П., Капрусь І.Я.

16, 22], а також під дією різних способів землеробства [23] з метою виділення таких
параметрів угруповань педобіонтів, які чутливі до техногенних впливів. Для
використання запропоновано ряд біомаркерів екологічної структури угруповань, які
можна використовувати в процесі зооіндикації екологічного стану ґрунтів.
Частина робіт присвячена вивченню колембол в урбосередовищі. Найбільший
інтерес в останні роки викликали дослідження фауни та населення колембол таких
міст як Львів [7, 9, 28, 29] Ужгород [5, 6], Кам’янець Подільський [9] і Кривий Ріг [24].
Основні висновки проведених досліджень наступні: 1) урбофауна колембол є досить
багатою і загалом включає понад 200 видів; 2) за походженням фауна є змішаною і
формується на базі місцевого таксономічного матеріалу; 3) в екологічній структурі
урбофауни зростає питома частка рудеральних, компостних і синантропних видів за
рахунок зниження – лісових, лучних, степових і еврибіонтних форм; 4) у дигресивному
ряді урботопів зменшуються показники різноманіття угруповань, відносна чисельність
видів із зональних екологічних груп за рахунок зростання частки компостних форм та
зниження рівня ізодомінантності зоокомплексів;
5) колемболи є резистентними до урбонавантаження і здатні швидко реагувати на
трансформацію середовища шляхом перебудови своєї синекологічної й таксономічної
структури угруповань.
Фауна та населення колембол орних земель України практично не вивчені
спеціалістами [12, 13]. З ріллі в околицях м. Дубляни (Львівська обл.) описано новий
для науки вид Hemisotoma orientalis (Stach, 1947). Встановлено щільність колембол в
умовах ріллі на чорноземах типових і в постагрогенних ценозах (перелоги) південно-
східного Лісостепу України [4]. Зокрема, в агроценозах виявлено близько 0,33 тис.
2
2
екз./м , а в постагрогенних – 2,03 екз./м . Досліджено вплив різних технологій
вирощування кукурудзи на представників зооценозу ґрунту [21]. Відомо кілька робіт,
які присвячені угрупованням колембол техногенно змінених ландшафтів України [1,
16, 25, 30]. Виявлено, що в техногенних умовах формується таксономічно збіднена
фауна колембол із низькою загальною чисельністю біотопних угруповань і високими
рівнем домінування окремих видів, а також представленістю поверхневих біоморф.
Для території Малого Полісся, за даними І.Я. Капруся [12], відомо всього 76 видів
колембол (рівень локал ьної фауни), а для зони широколистяних лісів України –303
види (зональна фауна) [12]. Встановлено, що окремі лісові та лучні ценотичні фауни
можуть включати від 20 до 53 видів цих мікроартропод. Саме тому, актуальним
завданням ґрунтово-зоологічних досліджень залишається вивчення фауни та
населення колембол у різних типах агроценозів.
Метою роботи було вивчити таксономічний склад та структурні особливості
населення колембол в основних типах агроценозів Малого Полісся, а також провести
порівняльний аналіз досліджених угруповань з їхніми природними варіантами на
основі літературних даних.

Методологія роботи і матеріал

Дослідження проводили в околицях м. Дубляни Львівської обл. протягом
вегетаційного періоду (весна, літо, осінь) 2017 р. в 5 основних типах агроценозів: 1)
кукурудзи, 2) пшениці, 3) ріпаку, 4) сої та 5) картоплі. Всього досліджено 10
агроценозів, по 2 з кожного типу. Кожному дослідженому біотопу присвоєно