Page 105 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

Фауна й населення колембол агроценозів Малого Полісся 99

відповідний номер: I,II - ріпаковий; III,IV – соєвий; V,VI – пшеницевий; VII,VIII –
кукурудзяний; IX,X – картопляний.
Матеріал зібрано та опрацьовано відповідно до стандартних методик ґрунтово-
зоологічних досліджень [18]. Відбирання ґрунтових проб проводили лінійними
серіями через кожні 5-10 м. Загалом було проведено 4 серії відбирання проб: 1 серія у
червні 2017 р.; 2 – вересні 2017; 3 – листопаді 2017 і 4 серія – квітні 2018 р. У кожному
агроценозі за період досліджень відібрано по 40 ґрунтових проб або по 80 проб для
кожного з 5 типів агроценозів. Всього протягом періоду досліджень зібрано 400
ґрунтових проб і проведено ідентифікацію 604 зібраних особин колембол.
3
В процесі відбирання проб використовували металевий бур із об’ємом 577 см
(радіус 3.5 см, глибина 15 см). З літератури відомо, що одноразові обліки з 10-15
ґрунтових проб у біотопі дозволяють виявити до половини від наявної кількості видів.
Ця мінімальна кількість проб, прийнята спеціалістами для досліджень ґрунтових
мікроартропод, дає достатньо реальне уявлення про фауну і структуру досліджених
угруповань [17, 27]. Усі проби відібрані до глибини 15 см, оскільки в цьому
ґрунтовому шарі концентрується до 80% населення колембол [27].
Виділення колембол із субстрату відбувалося на термофотоелекторах Кемпсона.
Зібраний зоологічний матеріал переносили в постійні мікропрепарати з рідиною Фора
для їхнього подальшого визначення [2, 42]. Частину пігментованого матеріалу
колембол попередньо просвітлювали в 15% розчині КОН, або в лактофенолі.
Колемболи були визначені за допомогою сучасної мікроскопічної техніки (мікроскоп
Olympus BX52) та найновіших ідентифікаційних ключів.
Отримані нами кількісні дані були екстрапольовані на одиницю площі в 1 м . Для
2
порівняльного аналізу структури населення колембол досліджених агроценозів
використовували не абсолютні, а відносні (у % від загальної кількості в угрупованні)
показники щільності видів.
Для оцінки синекологічної структури населення колембол застосовували
стандартизовані методи кількісного аналізу [19]. Зокрема, структуру домінування
асамблей колембол визначали за підходом Г. Штекера і А. Бергмана [33], спектри
біотопних груп – за підходом І.Я. Капруся [12], спектри життєвих форм – за підходом
С.К. Стебаєвої [20], спеціалізованість агроугруповань колембол – за критеріями Н.О.
Кузнєцової [17]. Категорії інвентаризаційного та диференціюючого різноманіття
прийняті за Р. Уіткером [15, 34]. Зокрема, точкове альфа-різноманіття оцінювали як
3
середню видову різноманітність на одну ґрунтову пробу з об’ємом 577 см ; ценотичне
альфа різноманіття – у серії з 40 ґрунтових проб стандартного розміру, відібраних у
певному агроценозі. Оцінку внутрішньо-ценотичного бета-різноманіття проводили за
формулою βа=S/αа-1, де S – видове багатство ценотичної фауни, αа – середній рівень
точкового α -різноманіття. Статистичне опрацювання матеріалу здійснювали за
допомогою програми Past доступної через мережу Інтернет [32]. Таким чином,
використані в роботі методологічні підходи забезпечили необхідну достовірність і
порівняльність отриманих даних.

Результати досліджень та обговорення

Таксономічна структура, видове різноманіття і щільність населення ценотичних
угруповань. За матеріалами проведених досліджень сумарно виявлено 49 видів
колембол, які належать до 35 родів і 12 родин (табл. 1), що становить в середньому