Page 103 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019
P. 103

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
              Випуск 35                        Львів, 2019                           С. 97-110

                                                                            Зоологія

            УДК 595.71 + 591.5 + 591.9

                                  1, 2
                      1
            Мерза С.П. , Капрусь І.Я.

            ФАУНА Й НАСЕЛЕННЯ КОЛЕМБОЛ АГРОЦЕНОЗІВ МАЛОГО ПОЛІССЯ

                  Проведено аналіз таксономічної та синекологічної структури угруповань колембол
               у п’яти найпоширеніших типах агроценозів Малого Полісся, зокрема пшениці, ріпаку,
               сої, картоплі та кукурудзи. Встановлено, що досліджені агроугруповання колембол в
               цілому характеризуються досить великим видовим багатством (не менше 49 видів із 35
               родів і 12 родин), а також значною варіабельністю показників щільності, вирівняності
               населення і видового різноманіття. Під впливом сільськогосподарського використання
               земель  для  ріллі  зафіксовано  різноспрямовані  та  часто  не  прогнозовані  зміни
               синекологічної  структури  ценотичних  угруповань  колембол.  Зокрема,  встановлено
               розширення  кола  масових  форм  колембол  у  складі  агроугруповань,  порівняно  з
               природними  ценозами,  появу  специфічних  для  ріллі  домінантів,  а  також  виникнення
               супердомінантних видів. Виявлено, що в різних типах досліджених агроценозів Малого
               Полісся може потенційно домінувати 31 вид колембол, на сумарну частку яких припадає
               75,1-100%  чисельності  ценотичного  угруповання.  Розраховано  та  проаналізовано
               точкове  альфа-різноманіття,  ценотичне  альфа-різноманіття,  внутрішньоценотичне
               бета-різноманіття,  індекси  Сімпсона,  Бергера-Паркера,  Шенона,  та  індекс
               вирівняності Шенона. Спектри життєвих форм колембол характеризуються власною
               специфікою як у різних типах агроценозів, так і різних варіантах ценозів певного типу.
               У структурі біотопних груп колембол відмічено збільшення до 50% представленості
               видів, стійких до сухості середовища. Також досліджені агроценози характеризуються
               різким зменшенням частки гігрофільних колембол у порівнянні з лісовими та лучними
               ценозами  району  дослідження  (виявлено  всього  3  види  з  гігрофільного  та  гігро-
               мезофільного комплексу). Аналіз співвідношення життєвих форм колембол показав, що
               за  видовим  багатством  в  досліджених  агроценозах  найчастіше  переважають
               представники  верхньопідстилкової  біоморфи  11-80,9%  ценотичного  різноманіття.
               Подібна  структура  спектрів  життєвих  форм  колембол  відмічена  також  у  лісових,
               лучних  і  лучно-степових  біотопах  широтних  зон  широколистяних  і  мішаних  лісів
               України.
                  Ключові слова: біорізноманіття, колемболи, ґрунтова фауна, агроценоз.

               Сільське господарство є одним із важливих антропогенних чинників зменшення
            біотичного  різноманіття  ґрунтів.  Воно  значно  знижує  інтенсивність  процесів
            біорозкладання  органічних  сполук,  які  визначають  темпи  відновлення  родючості
            ґрунту в агроценозах [31]. З метою відновлення процесів природного ґрунтоутворення,
            основні заходи повинні бути спрямовані на підтримання життєдіяльності ґрунтових
            організмів.  Отже,  вивчення  таксономічної  та  екологічної  структури  угруповань
            мікроартропод в агроценозах, у порівнянні з природними екосистемами, є важливим
            кроком у процесі відтворення родючості ріллі.
               На  сьогодні  в  Україні  нагромаджено  інформацію  про  таксономічний  склад  і
            динаміку населення ґрунтових мікроартропод у процесі первинного ґрунтоутворення
            на відвалах вугільних шахт [25], у процесі рекультивації відвалів бурого вугілля [1, 3,
   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107   108