UA EN
 
/
/
Обкладинка т. 35 Обкладинка т. 35 зворот

Скачати весь номер
Скачати статтю
  Проць Б.Г., Покиньчереда В.Ф., Беркела Ю.Ю. Підсумок другого етапу номінування букових пралісів і старовікових лісів України до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО // // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2019. - 35 - С. 89-96. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2019.35.89-96 Ключові слова: Природна спадщина ЮНЕСКО, букові праліси і старовікові ліси, Україна Наводиться інформація про процес і основні підсумки другого етапу процесу номінування українських ділянок букових пралісів і старовікових лісів України до пан’європейського об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Попри окремі зауваження експертів МСОП щодо пан’європейської номінації, 7 липня 2017 р. на засіданні Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в рамках 41 сесії (м. Краків, Польща) було прийнято історичне рішення про розширення чинного Об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО за рахунок 63 ділянок букових пралісів та старовікових лісів із 10 європейських країн та його перейменування в "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Комітет Всесвітньої спадщини визнав осередки лісів з Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Італії, Румунії, Словенії, Іспанії та України світовим "надбанням, оскільки вони є свідченням виняткової еволюції та впливу букових екосистем у Європі після останнього льодовикового періоду. У цьому переліку Україна представлена 9 ділянками, які охороняються в НПП "Синевир", "Зачарований край" і "Подільські Товтри" та ПЗ "Горгани" і "Розточчя" загальною площею 5473,47 га та площею буферних зон 8161,55 га. Ці частини розташовані на території двох букових лісових регіонів – Карпатського та Полонсько-Подільсько-Молдовського. Унаслідок розширення, на даний час українська складова об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" складається із 15 складових частин загальною площею 28 985,97 га та площею буферних зон 43035,85 га. Частка України на території транснаціональної серійної спадщини становить 31,5%, а частка Карпатського біосферного заповідника – 22,8%. Створено новий європейський аспект співпраці в охороні природи (12 країн континенту), що дозволяє підвищити ефективність управління та досліджень букових деревостанів у межах континенту, стимулюватиме створення нових природоохоронних територій, а також формування моделей наближення громадськості до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з метою екоосвіти та збереження довкілля.  
Список літератури
  1. UNESCO, World Heritage Committee, Decision: 35 COM 8B.13. Natural Properties – Ancient Beech Forests of Germany (Germany), 2011. Mode of access: World Wide Web: whc.unesco.org/en/decisions/4284
  2. Knapp H.D., Fichtner A. (Eds.) Beech Forests – Joint Natural Heritage of Europe. BfN Skripten 297. – 2011. – 197 p.
  3. Knapp H.D., Fichtner A. (Eds.) Beech Forest – Joint Natural Heritage of Europe (2). BfN-Skripten 327. – 2012. – 222 p.
  4. Research and Development project – European World Heritage Beech Forests, Final Project Report, 2014 – 29 p. Mode of access: World Wide Web: www.bfn.de/fileadmin/BfN/internationalernaturschutz/Dokumente/FG_I23/Report_EUROWEBU_bf_final.pdf
  5. Бондаренко З.Д., Покиньчереда В.Ф. Старовікові букові ліси Криму – потенційні складові частини об’єкта всесвітньої спадщини // Букові праліси та давні букові ліси Європи: проблеми збереження та сталого використання: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Україна, м. Рахів, 16-22 вересня 2013 р.). – Ужгород: КП "Ужгородська міська друкарня", 2013. – С. 38-41.
  6. Беркела Ю., Покиньчереда В. Процес номінування букових пралісів і старовікових лісів України до пан’європейського об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО // Прагматичні аспекти діяльності національних природних парків у контексті збалансованого розвитку: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. присвяч. 20-річчю НПП "Вижницький" (17-19 вер. 2015 р., смт. Берегомет, Україна). – Чернівці: Друк Арт, 2015. – С. 188-191.
  7. UNESCO, World Heritage Committee, Decision: 41 COM 8B.7. Mode of access: World Wide Web: whc.unesco.org/en/decisions/

⇧
⇩