UA EN
 
  Гуштан Г.Г.
Панцирні кліщі (Аcari: Оribatida) гігрофітних лук Закарпатської низовини // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2019. - 35 - С. 67-74.
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2019.35.67-74 Ключові слова: Кліщі орібатиди, угруповання, екологічні групи, індекси різноманіття, біотопи В роботі розглянуто таксономічне та екологічне різноманіття панцирних кліщів гігрофітних лук Закарпатської низовини. Для обраного типу лук території Закарпаття такі дослідження раніше не проводились. Для гігрофітних лук зареєстровано 45 видів орібатид (25 родин, 34 роди). Найчисленнішими серед таксонів виявились Platynothrus peltifer, Ceratozetes mediocris та Oppiella nova. Встановлено, що для гігрофітних лук домінуюча роль за чисельністю належить поверхнево-ґрунтовій морфо-екологічній групі орібатид. В екологічній структурі переважають види гігрофіли та евритопи.  
Список літератури
  1. Беклемишев В.Н. Термины и понятия, необходимые при количественном изучении популяций эктопаразитов и нидиколов // Зоол. журн. – 1961. – № 40, вып. 2. – С. 149-158.
  2. Гуштан Г.Г. Орібатиди, як об’єкт фауністично-екологічних досліджень у лучних біотопах Євразії // Журн. агробіології та екології. – 2018. – Т. 5, № 1. – С. 68-78.
  3. Меламуд В.В. Панцирные клещи Украинских Карпат. – Львов, 2003. – 152 с.
  4. Меламуд В.В. Каталог панцирних кліщів (Acari: Oribatida) Закарпатської області І // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія Біологія. – 2008. – Вип. 23. – С. 198-208.
  5. Меламуд В.В. Каталог панцирних кліщів (Acari: Oribatida) Закарпатської області II // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія Біологія. – 2009. – Вип. 26. – С. 85-98.
  6. Мэгарран Э. Экологическое разнообразие и его измерение. – М.: Мир, 1992. – 181 с.
  7. Панцирные клещи: морфология, филогения, экология, методы исследования, характеристика модельного вида Nothrus polustris C. L. Koch, 1839 / [Д.А. Криволуцкий, Ф. Лабрен, М. Кунст и др.]. – М.: Наука, 1995. – 224 с.
  8. Потапов М.Б., Кузнецова Н.А. Методы исследования сообществ микроартропод: пособие для студентов и аспирантов // М.: Т-во науч. изданий КМК, 2011. – 84 с.
  9. Ярошенко Н.Н. Орибатидные клещи (Acariformes, Oribatei) естественных экосистем Украины. – Донецк: Дон НУ, 2000. – 312 с.
  10. Hubert J., Tučková Š. The oribatid communities (Acari: Oribatida) on different stands of two meadows // Ekológia (Bratislava). – 2003. – Vol. 22, No 4. – P. 443-456.
  11. Hushtan H.H. First records of some Oribatid mite species (Acari, Oribatida) from Ukraine // Fragmenta faunistica – 2018. – С. 55-59.
  12. Stöcker G., Bergmann A. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwendung. 1. Modellbildung. Modellrealisierung, Dominanzklassen // Arch. Naturschutzu. Lundschaftsforschung. – 1977. – B. 17, № 1. – S. 1-26.
  13. Subias L.S. Listado sistemático, sinonímico y biogeográfico de los ácaros oribátidos (Acariformes: Oribatida) del mundo (excepto fósiles). – 2019. – 536 p.
  14. Weigmann G. Acari, Actinochaetida Hornmilben (Oribatida). – Keltern: Goeck e & Evers, 2006. – 520 p.