UA EN
 
/
/
Обкладинка т. 35 Обкладинка т. 35 зворот

Скачати весь номер
Скачати статтю
  Чернобай Ю.М.
До історії методології цілісності та парадигми природничо-соціальної коеволюції // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2019. - 35 - С. 3-14. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2019.35.3-14 Ключові слова:Методологія цілісності, парадигма коеволюції, львівська природнича школа, Вища школа в Дублянах, фітосоціологія, охорона природи Розглянуто регіональний феномен методології цілісності та природничо-соціальної коеволюції, який мав місце у науковій спільноті Львова у період кінця ХІХ– початку ХХ ст. Найпомітнішими у створенні цього феномену були: В. Поль (збереження культурної та природничої спадщини), В. Дідушицький (охорона окремих видів через охорону довкілля, природнича мотивація самоідентичності), Б. Дибовський (таксономія та континентальна біогеографія), Й. Пачоський (фітосоціологія та охорона природи), Я. Нусбаум-Гілярович (філософсько-когнітивні аспекти еволюції), Я.Г. Павліковський (природа і культура, теорія і практика охорони природи, основи туристичного менеджменту). Виникнення цього феномену спричинило генезис ряду наукових напрямів міжнародного рівня.  
Список літератури
  1. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике // Вопросы литературы и эстетики. – М.: «Худ. лит.», 1975. – С. 234-407.
  2. Вернадский В.И. Биосфера. – М.: Наука, 1967. – 376 с.
  3. Голубець М.А. Середовищезнавство (інвайронментологія). – Львів: «Манускрипт», 2010. – 176 с.
  4. Злупко С. Екогомологія – новий науковий напрям сучасності (причини і умови формування) // Регіональна економіка. – 2004. – № 3. – С. 33-44.
  5. Мамфорд Л. Миф машины. Техника и развитие человечества. – М.: Логос, 2001. – 408 с.
  6. Одум Г., Одум Э. Энергетический базис человека и природы. – М.: Прогресс, 1978. – 380 с.
  7. Пачоский И.К. Метод классификации и единство наук. – Киев: Типогр. газ. "Киевское слово", 1891. – 88 с.
  8. Пачоский И.К. Основы фитосоциологии. Курс, читанный на агрономическом факультете Херсонского политехнического института в 1919-1920 г. – Херсон: Изд. студ. комит. с-х. техникума, 1921. – 346 с.
  9. Пачоский И.К. Социальный принцип в растительном царстве // Журнал русского ботанического общества, 1925. – Т. 10. – С. І-ХІІІ.
  10. Подолинський С.А. Труд человека и его отношение к распределению энергии // "Слово". – Санкт-Петербург, 1880. – № 4/5. – С. 135-211.
  11. Подолинський С.А. Вибрані твори. – К: КНЕУ, 2000. – С. 281.
  12. Пузанов И.И., Гольд Т.М. Выдающийся натуpалист И.К. Пачоский. – М.: Hаука, 1965. – 88 с.
  13. Чернобай Ю.М. Феномен В. Дідушицького у тенденціях новітньої музеології // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2015. – Вип. 31. – С. 3-14.
  14. Чернобай Ю. Локальне і глобальне в музейних хронотопах В. Дідушицького та Б. Дибовського // Зб. "Професор Бенедикт Дибовський – визначний дослідник спільної природної спадщини Польщі, Білорусі та України". – Львів: "Імперіал", 2018. – С. 148-167.
  15. Чорнобай Ю.М. Природознавство і регіональний природничо-інформаційний простір // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 1998. – Т. 14. – С. 6-15.
  16. Brzęk G. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie i jego Twórca. – Lublin: Wyd-wo Lubelskie Nowe, 1994. – 200 s.
  17. Czarnobaj J., Boruszczak M. Doświadczenia W. Hr. Dzieduszyckiego, a współczesne trendy komunikacji muzealnej // Jan Gwalbert Pawlikowski. Humanist. Wizia ochrony przyrody i turystyki. – Kraków: Gen. Ośr.Turystyki Górskiej PTTK, 2014. – S. 241-254.
  18. Dyakowski B. Badacz dalekiej Północy. – Warszawa: KONTRAST, 2003. – 69 s.+8 zdięć.
  19. Dzieduszycki W. Przewodnik po Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie. – Lwów, 1895. – 238 s.

⇧
⇩