Page 139 - NZDPM 34/2018
P. 139

138

                                   допомогою натуралій, інших носіїв пам’яті та об’єктивується в історії у різних формах
                                   (2006).  У  1990  р.  О.С.  Климишин  отримав  вчене  звання  старшого  наукового
                                   співробітника за спеціальністю "екологія". Докторську дисертацію на тему "Сукцесійна
                                   трансформація  високогірних  біогеоценозів  Українських  Карпат"  захистив  у  2008  р.  на
                                   Спецраді  Дніпропетровського  національного  університету.  В  ній  розвинуто  та
                                   поглиблено  теоретичні  положення В.М.  Сукачова, М.А.  Голубця,  К.А. Малиновського
                                   стосовно  форм  динаміки  біогеоценозів,  що  дало  можливість  сформулювати  поняття
                                   елементарної  сукцесійної  системи,  як  основної  одиниці  еволюційних  змін
                                   біогеоценотичного покриву, а також встановити типи сукцесійних систем (циклоценонів)
                                   і сукцесійних комплексів високогір’я Карпат. У період з 2009 по 2016 рр. О.С. Климишин
                                   працював  за  сумісництвом  на  посадах  доцента  і  професора  кафедри  ботаніки
                                   біологічного факультету (ЛНУ). Він є автором понад 120 наукових публікацій.
                                      Дружина Наталія Ігорівна – біохімік, доцент ЛНУ. Донька Каріна – економіст, здобула освіту
                                   в ЛНУ і університеті Сан-Хосе (США), працює в компанії "Octopus Labs". Зять В’ячеслав – фізик,
                                   фінансист, випускник КНУ імені Тараса Шевченка і Стенфордського університету, доктор наук,
                                   відомий фахівець в галузі розробки штучного інтелекту, працює в "JPMorgan Chase & Co.". Разом
                                   з двома онуками проживають в Лондоні. Син Дмитро – генетик, випускник ЛНУ, доцент ЛНМУ
                                   імені  Данила  Галицького,  працює  у  медичному  центрі  Седарс-Сінай.  Невістка  Ірина  –
                                   мікробіолог, випускниця ЛНУ, розкрила свої художні здібності в дансько-українській компанії в
                                   галузі комп’ютерного дизайну одягу. Проживають у Лос-Анджелесі (США).
                                      Громадська  діяльність:  член  спецради  із  захисту  кандидатських  дисертацій
                                   Інституту  екології  Карпат  НАН  України  за  спеціальністю  "екологія";  член  вченої
                                   ради  Державного  природознавчого  музею  НАН  України;  науковий  редактор
                                   періодичного  видання  "Наукові  записки  Державного  природознавчого  музею";
                                   науковий  редактор  серії  "Наукові  колекції  Державного  природознавчого  музею";
                                   член  редколегії  періодичного  збірника  "Подільський  природничий  вісник"
                                   Кам'янець-Подільського  національного  університету;  експерт  "Українського  центру
                                   розвитку  музейної  справи";  член  ради  природничої  секції  Українського
                                   національного  комітету  Міжнародної  ради  музеїв  "ICOM  Україна",  член
                                   Українського  ботанічного  товариства,  де  тривалий  час  виконував  обов’язки
                                   секретаря Львівського відділення, та Наукового товариства імені Шевченка (НТШ).
                                      Хобі: мисливство і рибальство, садівництво, фотографування, гітара, туризм.


                                      Основні публікації:

                                       •   Климишин А.С., Павлюк Р.С. Биотопы зарослей прибрежной растительности
                                          водоемов Кургальджинского озерно-равнинного района как основные очаги инвазии
                                          некоторых животных паразитами // Материалы геоботанического обследования
                                          Северного Казахстана. – Львов, 1972. – С. 116–121.
                                       •   Жиляєв Г.Г., Климишин О.С. Насінне розмноження рослин у первинних і вторинних
                                          угрупованнях Українських Карпат // Укр. ботан. журн. – 1979. – 36, № 3. – С. 219–224.
                                       •   Климишин О.С. Онтогенез і вікові особливості короткокореневищного багаторічника
                                          Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin. // Укр. ботан. журн. – 1981. – 38, № 5. – С. 13–17.
                                       •   Климишин А.С. Изменение основних свойств ценопопуляций Luzula sylvatica
                                          (Huds.) Gaudin. во временном ряду дигрессивной сукцессии // Биология, экология и
                                          взаимоотношения популяций растений. – М.: Наука, 1982. – С. 128–133.
                                       •   Климишин А.С., Слободян Г.М. Щільність і віковий склад фітоценопопуляцій
                                          карпатських чорничників // Укр. ботан. журн. – 1983. –  40, № 1. – С. 39–42.
                                       •   Климишин А.С. Сравнительная характеристика ценопопуляций Luzula sylvatica
                                          (Huds.) Gaudin. в биогеоценозах Карпат: Автореф. дис. … канд. биол. наук. –
                                          Днепропетровск, 1983. – 24 с.
                                       •   Царик Й.В., Климишин О.С. Ценопопуляційна структура вторинних лучних
                                          фітоценозів Карпат // Укр. ботан. журн. – 1984. – 41, № 5. – С. 9–13.
   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143   144