Page 134 - NZDPM 34/2018

Фітопатогенні гриби Українського Розточчя … 133

Basidiomycota представлений 25 видами, або 24 видами іржастих і одним видом
сажкових грибів. Відділ Ascomycota представлений лише сімома видами, серед яких
три види представляють порядок борошнисторосяних грибів, а решта – інші групи
аскомікотів. Відділ Chytridiomycota представлений лише одним видом.
Серед визначених видів вісім, Cercospora ficariae, Erysiphe buhrii, Peronospora
chrysosplenii, P. ranunculi, Pseudopeziza trifolii, Puccinia komarovii, P. variabilis та
Septoria posoniensis, виявились новими для мікобіоти Українського Розточчя, а решта
видів вже відомі для цієї території згідно із даними інших дослідників.
Аналіз представленого списку видів за систематичним положенням рослин-
живителів показав, що на представниках голонасінних рослин виявлено лише один
вид грибів, решта видів – на представниках покритонасінних рослин. Причому
найбільше видів, а саме 11, виявлено на представниках родини Ranunculaceae. Лише
чотири види грибів виявлено на представниках родини Asteraceae, три види – родини
Rosаceae, по два види на рослинах з родин Apiaceae, Euphorbiaceae, Poaceae і
Saxifragaceae та по одному виду грибів виявлено на рослинах з інших 14 родин.

1. Гелюта В.П. Флора грибов Украины. Мучнисторосяные грибы. – Київ: Наук. думка, 1989.
– 256 с.
2. Морочковський С.Ф., Зерова М.Я., Лавітська З.Г. та ін. Визначник грибів України: в 5-ти
т. Т. 2: Аскоміцети. – Київ: Наук. думка, 1969. – 515 с.
3. Морочковський С.Ф., Радзієвський Г.Г., Зерова М.Я. та ін. Визначник грибів України: в
5-ти т. Т. 3: Незавершені гриби. – Київ: Наук. думка, 1971. – 694 с.
4. Зерова М.Я., Морочковський С.Ф., Радзієвський Г.Г. та ін. Визначник грибів України: в
5-ти т. Т. 4: Базидіоміцети: дакриміцетальні, тремелальні, аурикуларіальні, сажкові,
іржасті. – Київ: Наук. думка, 1971. – 316 с.
5. Adl S.M., Simpson A.G.B., Lane C.E. et al. The Revised Classification of Eukaryotes // J.
Eukaryot. Microbiol. – 2012. – Vol. 59, No 5. – P. 429-493.
6. Bauer R., Begerow D., Sampaio J.P. et al. The simple-septate basidiomycetes: a synopsis //
Mycol. Prog. – 2006. – Vol. 5. – P. 41-66.
7. Braun U.A. A monograph of the Erysiphales (powdery mildews). – Berlin; Stuttgart: J. Gramar,
1987. – 700 p.
8. Buraczynski J. Roztocze: budowa – rzezba – krajobraz. – Lublin: Uniwersytet Marii Curie-
Sklodowskiej, 1997. – 189 s.
9. Buraczynski J., Zinko Y. Regionalicja geomorfologiczna Roztocza // Roztocze – przyroda i
człowiek. Zwierzyniec: Roztoczański Park Narodowy, 2015. – S. 17-28.
10. Ellis M.B., Ellis J.P. Microfungi on land plants: an identification handbook. – Slough, England:
Richmond Publishing, 1997. – 868 p.
11. Index Fungorum [Electronic resource] // www.indexfungorum.org.
12. Kozłowska М., Mułenko W., Heluta V. Fungi of the Roztocze region (Poland and Ukraine) Part
II. A checklist of microfungi and larger Ascomycota. – Lublin: LIBROPOLIS, 2015. – 206 s.
13. Krupa J. Zapiski mykologiczne przeważnie z okolic Lwowa i z Tatr // Kosmos. – 1886. – T. 18,
№ 7. – S. 370-399.
14. Krupa J. Zapiski mykologiczne z okolic Lwowa i z Podtatrza // Spraw. kom. fizjogr. – 1888. –
T. 22. – S. 12-47.
15. Krupa J. Zapiski mykologiczne przeważnie z okolic Lwowa i z Karpat Stryjskich // Spraw.
kom. fiziograf. – 1889. – T. 23. – S. 141-169.
16. Lumbsch H.T., Huhndorf S.M. Outline of Ascomycota // Myconet. – 2009. – Vol. 14. – P. 1-64.
17. Mulenko W., Heluta V., Kozlowska M., Baziuk-Dubei I. Grzyby i sluzowce // Roztocze –
przyroda i człowiek. Zwierzyniec: Roztoczański Park Narodowy. – 2015. – S. 161-170.