Page 174 - NZDPM 33/2017

Структура приполонинних ялинників Мармароських гір 173

практично ідентична екологічна характеристика біотопу. На ділянках, де є
осередки розкладу деревостану і на яких обліковано найбільшу кількість мертвої
деревини (ППП 2 і 5), виявлено 17-18% азональних видів, які не характерні для
лісів на оптимальній стадії розвитку деревостану.
4. Приполонинні ялинники Мармаросів, які найменше зазнали антропогенного
впливу і зараз знаходяться в складі Карпатського біосферного заповідника, є
еталонними в своїх лісотипологічних умовах. Подальші дослідження структури
деревостанів та динаміки деструктивно-відновних процесів в них, дозволять
розробити менеджмент-плани збереження чистих природних смеречників та
відтворення деградованих екосистем на верхній межі лісу.

1. Анучин Н.П. Лесная таксация. – М.: Лесн. пром-сть, 1982. – 552 с.
2. Бузук Г.Н., Созинов О.В. Регрессионный анализ в фитоиндикации (на примере
экологических шкал Д.Н. Цыганова). – Ботаника. – Вып. 37. – Минск: Право и экономика,
2009. – С. 356-362.
3. Визначник рослин Українських Карпат. – К.: Наук. думка, 1977 – 436 с.
4. Кабаль М.В. Напрямки природних сукцесій у приполонинних ялинниках Карпатського
біосферного заповідника // Молодь і поступ біології: зб. тез XIІ Міжнар. наук. конф.
студентів і аспірантів (м. Львів, 19-21 квітня 2016 р.). – Львів, 2016. – с. 155-156.
5. Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. Розділ 2. Наукові полігони. Т. 40
(за 2016 рік). – Рахів, 2017.
6. Малиновський К.А. Рослинність високогір’я Українських Карпат. – К.: Наук. думка, 1980.
– 280 с.
7. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Метод классификации растительности по Браун-Бланке в
России // Журн. общ. биол. – 2009. – 70, № 1. – С. 66-77.
8. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И. и др. – К.: Наук.
думка, 1987. – 548 с.
9. Стойко С.М. Типи верхньої межі лісу в Українських Карпатах, її охорона та заходи
ренатуралізації // Лісівнича академія наук України: наук. праці. Вип 3. – 2004. – С. 95-101.
10. Tiннер Рафаела, Коммармот Бріґітте, Бранґ Петер, Урс-Беат Брендлі // Методичні вказівки
із статистичної інвентаризації Угольсько-Широколужанського букового пралісу / Версія
1.3 від 30.04.2010 на основі пілотної інвентаризації 2009 р. / [Електрон. ресурс] – Режим
доступу: http://www.wsl.ch/
11. Цурик Е.И. Ельники Карпат (строение и продуктивность) – Львів: Вища школа. Вид-во
Львів. ун-ту, 1981. – 184 с.
12. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических режимов в подзоне хвойно-
широколиственных лесов. – М., 1983. – 197 с.
13. Braun-Blanquet J. L'origineetle dеvelopment des flores dans le Massif Central de France. –
Paris; Zurich, 1923. – Р. 2-19.
14. Kabal M., Sukharyuk D. Highland forests of the Carpathian Biosphere Reserve // Transylvanian
Review of Systematical and Ecologica lResearch. Vol. 11. The Upper Tisa River Basin, 2011. –
P. 115-120.

Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська обл., м. Рахів
e-mail: myroslawk@gmail.com, gleb.ruslan@gmail.com