Page 172 - NZDPM 33/2017

Структура приполонинних ялинників Мармароських гір 171

На пробних площах види рослин розподілені між сімома зональними
географічними елементами (рис. 5.). Основу географічної структури фітоценозу
становлять види бореального елементу який об’єднує ареали рослин поширених у
зоні хвойних лісів і складають 30% від загальної кількості. Найбільше бореальних
видів зростає на ППП 4, на інших пробах їх кількість майже однакова і коливається в
межах 25-30%. Також тут є помітна кількість неморально-монтанних видів, які
становлять 18-25%, це рослини гірських широколистяних лісів. Разом із зростанням
висоти над рівнем моря на пробних площах збільшується частка монтанних видів, а
саме до 25%, які переважно є компонентами відкритих високогірних лісових та
субальпійських ценозів. В незначній кількості представлені види альпійського та
аркто-альпійського елементів флори.
Характерною ознакою є помітна кількість видів неморального елементу. Це види
що є елементами бореальних гірських екосистем та переважно є реліктами
голарктичної флори.
На пробних площах обліковано 5 видів що належать до азонального елементу:
(Athyrium filix-femina (L.) Roth, Cystopteris fragilis (L.) Bernh., Polypodium vulgare L.,
Deschampsia cаespitosa (L.) Beau, Polystichum braunii (Spenn.) Fee), що відображає
наявність обмеженого антропогенного впливу на фітоценози. Найбільше їх на ППП 2
і ППП 5.

Рис.5. Розподіл видів за зональністю географічного елементу флори.

Графік екологічної характеристики біотопу проведено методом регресивного
аналізу фітоіндикації на основі екологічних шкал (рис. 6). Як бачимо, рослинність на
пробних площах є типовою для бореально-суббореального типу, хвойних тінисто-
світлих лісів з елементами рідколісся. Рослинність відноситься за континентальністю