Page 173 - NZDPM 33/2017

172 Кабаль М.В., Глеб Р.Ю.

клімату до субматерикової групи з довгою помірно-холодною зимою, де багато
опадів у вигляді снігу, а за аридністю до семиаридної групи, яка характерна для
внутрішньоматерикових районів, зазвичай розташованих в зоні високих гір. Ґрунти
на ділянках є відносно постійно зволоженими, кислими, з малим рівнем сольового
складу та бідними на поживні речовини.

П р и м і т к и : ТМ – термокліматична шкала, KN – континентальність клімату, OM –
аридність/гумідність клімату, CR – кріокліматичність, HD – вологість ґрунту, TR – трофність
ґрунту, RC – кислотність ґрунту, LC – освітленість/затінення, FH – змінна вологість ґрунту.

Рис. 6. Екологічна характеристика біотопів.

Висновки

1. Чисті ялинові ліси відзначаються високоповнотними та продуктивними
деревостанами. Відносна повнота на пробних ділянках, коливається в межах від
0,75 до 0,93. Запас деревостану, в залежності від висоти над рівнем моря
3
становить від 635,1 м /га на нижній ділянці, що межує з мішаним пралісом до
3
271,3 м /га на контакті з субальпійським поясом. Об’єм мертвої деревини
3
коливається від 44 до 496 м /га.
2. В складі підлеглого ярусу деревостану та природного поновлення на нижніх
ділянках відмічено появу поряд з ялиною бука, ялиці білої та клена-явора.
Підлісок сформований переважно горобиною, лише на верхній ділянці
трапляються елементи гірського криволісся – душекія зелена та ялівець
сибірський.
3. Аналіз фітоіндикаційних шкал показав, що незважаючи на значний перепад висот
над рівнем моря між нижньою і верхньою пробою (330 м) на всіх ділянках