Page 77 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 77

76                      Карпінець Л.І., Лобачевська О.В.

                                   елемента завдяки симбіозу з нітрогенфіксуючими ціанобактеріями (Deane-Coe, 2016;
                                   Glime,  2017;  Rousk,  2022).  Біологічна  фіксація  молекулярного  нітрогену
                                   мікроорганізмами  у  мохових  дернинках  часто  є  просторово  неоднорідною  (Reed,
                                   Cleveland,  Townsend,  2011),  а  її  швидкість  може  значно  варіювати  між  лісовими
                                   масивами  (Markham,  2009;  Stuart  et  al.,  2021b),  оскільки  активність  ціанобактерій
                                   залежить  від  впливу  мікрокліматичних  чинників  середовища  (Gundale  et  al.,  2012;
                                   Permin  et  al.,  2022).  Встановлено,  що  сухі  епіфільні  мохи  мали  нижчу  асоційовану
                                   швидкість фіксації біогенного елемента, аніж гідратовані (Bentley, Carpenter, 1980).
                                                                                                          -
                                                                                                   +
                                      Бріофіти можуть отримувати нітроген у мінералізованих формах (NH 4 та NO3 ) із
                                   ґрунту та використовувати їх у конструктивному метаболізмі (Ayres et al., 2006; Glime,
                                   2017), при цьому поглинання таких неорганічних сполук є видоспецифічним (Glime,
                                   2019; Карпінець, Лобачевська, 2024). Можлива і вторинна асиміляція амонію в обмін
                                   речовин  завдяки  його  вивільненим  катіонам  із  гліцину  у  гліколатному  циклі
                                   фотосинтезу, на кількість яких безпосередньо впливають екологічні фактори, зокрема
                                   показники температурного режиму середовища (Мусієнко, 2001).
                                      Особливості екології та фізіології мохів, які є важливими складовими надземної
                                   рослинності, а в окремих лісових біомах – основними функціональними компонентами
                                   (Cornelissen  et  al.,  2007),  відіграють  ключову  роль  у  збереженні  та  концентрації,
                                   зокрема нітрогену, у багатьох екосистемах завдяки їхній здатності утримувати елемент
                                   у старіючій бурій та нерозкладеній частині дернинки. Повільно вивільняючи його у
                                   ґрунт у формі мінеральних сполук із розкладених мертвих частин пагонів (Glime, 2017;
                                   Liu  et al., 2020), мохи забезпечують важливу ланку у  процесі колообігу біогенного
                                   елемента  у  лісових  екосистемах  (Glame,  2024).  Завдяки  ефективній  внутрішній
                                   рециркуляції бріофіти можуть повторно використовувати катіони амонію та нітрат-
                                   аніони  у  біохімічних  реакціях  метаболізму  нітрогену  в  період  активного  росту  та
                                   розвитку (Lindo, Gonzalez, 2010; Glime, 2017; Liu, 2020).
                                      Метою  дослідження  було  проаналізувати  особливості  сезонної  динаміки  вмісту
                                   мінеральних форм нітрогену у зеленій та бурій частинах пагонів моху  A. undulatum
                                   залежно  від  екологічних  умов  його  місцевиростань  на  територіях  заповідних  та
                                   антропогенно порушених лісових екосистем.

                                      Матеріал і методика досліджень

                                      Об’єкт  досліджень  –  епігейний  мох  A.  undulatum,  зразки  якого  відбирали  на
                                   дослідних ділянках старовікових букових лісів на території Природного заповідника
                                   “Розточчя” та антропогенно змінених лісових екосистем: у зоні стаціонарної рекреації
                                   “Верещиця”  Яворівського  Національного  природного  парку  й  вирубки  буково-
                                   дубового  лісу  та  соснових  насаджень  Страдчанського  навчально-виробничого
                                   лісокомбінату.  Для  заповідної  території  характерним  є  значне  затінення,  створене
                                   добре  розвинутим  різновіковим  підростом  та  високим  показником  повноти
                                   деревостану. У зоні стаціонарної рекреації через значну кількість порушених ділянок,
                                   утворених  витоптуванням  та  облаштуванням  відпочинкових  місць,  підлісок  займає
                                   лише невелику площу. На території вирубки встановлено збільшення площі відкритих
                                   та антропогенно порушених ділянок внаслідок зменшення щільності деревостану та
                                   проективного  покриття  підліску.  У  міру  зрідження  деревного  ярусу  (від  ділянок
   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82