Page 64 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Оцінка обізнаності мешканців Львівщини про стан криничної води … 63

Результати анкетування свідчать, що 74% опитаних мають відкриті криниці з
поверхневими водами. Це вказує на те, що на такі води зовнішні фактори (умови та
рельєф розташування, санітарний стан криниці) будуть мати більш виражений вплив.
26% респондентів вказали, що в них криниці накриті бетонними кришками, й вони
до них не мають доступу, оскільки вода надходить до будинків по трубам. Такі криниці
мають мати кращі санітарно-гігієнічні показники, бо в них не надходить додаткова
органіка.
Для оцінки стану криничних вод велике значення має також наявність насосних
систем, адже забрудненими можуть бути не води, а труби. Ці системи потрібно
регулярно очищати. 86% респондентів зазначили, що в них вода підведена до будинків
й облаштовані насосні системи. Лише 14% опитуваних набирають воду з криниць за
допомогою відра.
На показники санітарно-гігієнічного стану криничних вод значно впливає глибина
криниць, адже чим глибша криниця, тим більший колообіг в ній води.
Результати вивчення глибини криниць представлені у таблиці 2.

Таблиця 2

Середні глибини криниць у досліджуваних районах

Райони Глибина, м
Дрогобицький 7-11
Самбірський 9-15
Стрийський 8-17
Львівський 7-13

Згідно результатів анкетування, найменші глибини криниць у Дрогобицькому і
Львівському районах, а найглибші – у Самбірському і Стрийському районах. Не
глибокі криниці піддаються більшому забрудненню й потребують частіших очисток.
За однією з класифікацій (Чернега, Іщенко, 2026) природних вод:
- глибина до 10 м – поверхневі води;
- глибина від 10 до 15 м – підземні води;

- глибина понад 15 м – джерельні води.
На якість криничних вод може вливати також місце розташування і санітарно-
технічний стан криниць (Сігалова, Присяжнюк, 2016). Більшість респондентів
зазначили, що криниці розташовані біля будинків, з них у 36% неподалік дороги.
Дані анкетування показали, що термін експлуатації криниць серед опитаного
населення коливається в межах 5-60 років (рис. 1).
Як видно з рис. 1, серед респондентів найбільше власників криниць, термін
експлуатації яких становить 30-50 років (65,4%). Впродовж цього часу до більшості
криниць були підведені насоси і труби до будинку. Проте догляд за санітарно-
технічним станом криниць повністю покладено на власників і ніхто не контролює
якість вод. Тільки криниці до 10 років експлуатації (7,11%) проходили контроль якості
вод при їх розробці. Більшість респондентів зазначили, що не мають жодної технічної
документації на криницю.