Page 69 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

68 Гойванович Н.К.

на 15-45% в залежності від культури і агротехніки вирощування (Комплексне
мікродобриво…, 2010; Капітанська, Давидова, 2015).
Потенційний вплив наносполук і нанопрепаратів на рослини потребує ретельного
вивчення, оскільки дані про їх токсичність та безпеку дуже суперечливі (Faraz, Hayat,
2019; Fеjaz, Gul et al., 2023; Fraceto, Grillo et al., 2916; Jiménez-Rosado, Gomez-Zavaglia et
al., 2022). Створені наноматеріали присутні в ґрунті, воді та атмосфері, тому рослини
часто контактують з ними. Наночастинки, накопичені рослинами, можуть згодом
впливати на інші види шляхом біоакумуляції через трофічні ланцюги. Проте
потрапляння наночастинок в клітини рослин часто буває нелегким, оскільки клітинна
стінка протистоїть проникненню сторонніх матеріалів. Механізми потрапляння
наночастинок у рослину залежать від її виду, розміру та хімічного складу наночастинок,
а також від її стабільності (Corredor, Testillano et al., 2009; Faraz, Hayat, 2019).
Добрива, або ж біологічні добавки, не є обов’язковим компонентом у процесі
вирощування. Їх використовують для підвищення врожайності, а саме для швидкого
росту, насиченості мікро- та макроелементами. Проте надмірна кількість добрива
може викликати токсичність у рослин, шо може завдати шкоди споживачу. Дози
добрива визначають експериментально, зокрема й завдяки тесту на фітотоксичність
(Гойванович, Навачкевич та ін., 2022; Pérez-de-Luque, 2017).
Метою роботи є дослідження впливу мікродобрива Avatar 2 organic на
продуктивність насіння мікрозелені Radish Bazis та Arugula Indau й визначення
фітотоксичності мікродобрива щодо насіння мікрозелені.

Матеріал та методика досліджень

Об’єктом досліджень було насіння мікрозелені двох видів – редису звичайного
(Radish Bazis) та руколи Індау (Arugula Indau). Для досліджень використовували насіння
Radish Bazis фірми «Щедра садиба» (Польща) та Arugula Indau фірми «Riva» (Україна).
Робота виконувалася на базі лабораторії «Експериментальної біології»
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка впродовж
2023-2024 рр. У процесі дослідження встановлювали наступні показники: схожість
насіння мікрозелені, біотестування насіння і визначення фітотоксичності впливу
мікродобрива, дозування мікродобрива і виду мікрозелені.
Лабораторна схожість насіння визначається шляхом його пророщування за
оптимальних умов протягом конкретного для кожної культури терміну (для більшості
культур – 7-8 діб). Тип субстрату, температура, умови аналізування (при світлі чи у
темряві), строки обліку для кожної культури визначені в ДСТУ 4138-2002 «Насіння
сільськогосподарських культур. Методи визначення якості» та в міжнародному
стандарті ISTA (Схожість насіння…, 1922).
Насіння редису (25 насінин) і руколи (50 насінин) пророщували в чашках Петрі у
термостаті за температури +25ºС. До 5 мл дистильованої води додавали різне
дозування мікродобрива Avatar 2 organic (5, 10, 20, 50, 100 мкл). Для кожної проби
робили 5 повторів.
Біотестування проводили за методикою А. Горової (Руденко та ін., 2003). Як тест-
культури використовували насіння мікрозелені – редису звичайного (Radish Bazis) та
руколи Індау (Arugula Indau). Цей тест є простим у проведенні і чутливим для
визначення загальної токсичності щодо тест-об’єктів, показником токсичності
виступає пригнічення росту їх корінців, оскільки встановлено, що ріст корінців
пригнічується при нижчих концентраціях токсиканту, ніж проростання рослин
(Руденко та ін., 2003). Довжину коренів тест-культур вимірювали за допомогою
лінійки на 4 добу спостережень. Розраховували середній показник для кожного тест-