Page 194 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Флористична структура рослинності класу Salicetea purpureae … 193

зв’язків та ступеня натуралізації укладено з використанням робіт В. Протопопової
(Протопопова, 1991). Номенклатура таксонів наведена за базою Euro+Med
(https://europlusmed.org). Крім прийнятих видів і підвидів спонтанної флори, які
аналізувалися, до конспекту включені ще деякі гібриди.
Ценофлора класу Salicetea purpureae України у цілому розглядається вперше.
Проведене дослідження, крім виявлення кількісних закономірностей її складу,
допоможе з’ясувати ботаніко-географічні особливості та спорідненості в межах даного
типу організації рослинності, а також провести порівняльний аналіз з заплавною
деревною рослинністю інших класів, з подібними екологічними умовами зростання,
зокрема, вільховими лісами та заплавними дібровами.

Результати досліджень

На сучасному етапі розвитку флористики провідне значення набуває структурно-
порівняльний метод вивчення флори, в основі якого лежить структурне порівняння
флор. Зокрема, в першу чергу аналізується структура, що відображає найважливіші
риси флори, зокрема систематична, біоморфологічна, екологічна, ценотична та ін.
Проведення порівняльно-структурного аналізу флори рослинних угруповань дозволяє
повніше з’ясувати її своєрідність та мотивує на виявлення шляхів походження і
закономірностей існування у синтаксономічному просторі. В якості головної одиниці
для порівняння у флористиці використовується конкретна флора. Однак, можливе
порівняння певних показників і інших типів флор. Зокрема, флористична
диференціація рослинного покриву на регіональному рівні відображається в
типологічних одиницях – ценофлорах, що є об'єднанням флористичного складу
однотипних синтаксонів, що відмежовуються за ознаками флористичної подібності.
Ценофлора майже завжди представлена фрагментами на відповідних екотопах.
Порівняння ценофлор може здійснюватися як на екологічному градієнті, вздовж якого
впорядковані ценофлори різної екології з однієї конкретної флори, так і на
географічному градієнті, де зіставляються ценофлори подібної екології з різних
територіальних флор (Гончаренко, 2003).
Основним фактором, який викликає диференціацію структури флори угруповань
класу є зміна умов за градієнтом зволоження, які зумовлюють розподіл видів за
екологічними, біоморфологічними та іншими властивостями. Незважаючи на
формування їх у подібних екотопах, вони відрізняються між собою, що зумовлено
регіональними особливостями клімату, типом ґрунтів, гідрологічним режимом та
антропогенними змінами у регіонах, тому флористичний склад класу відзначається
багатством та різноманіттям.
Систематична структура флори – це важливий показник, який висвітлює властивий
їй розподіл видів між систематичними категоріями вищого рангу. Флора класу
Salicetea purpureae в Україні представлена 832 видами. У зв'язку із наявністю на
досліджуваній території різних типів лісових та чагарникових угруповань, їх
флористична структура є неоднорідною за складом і являє сукупність видів її окремих
синтаксономічних одиниць. У таксономічному відношенні усі види належать до 380
родів, 98 родин, 6 класів та 5 відділів (Lycopodiophyta, Polypodiophyta, Equisetophyta,
Pinophyta, Magnoliophyta) (табл. 1). Абсолютна більшість видів (97,6%) належить до
відділу Magnoliophyta. Відділ Lycopodiophyta представлений одним видом. Серед
покритонасіннх більшим видовим багатством характеризується клас дводольні