Page 162 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Загальна чисельність та спектр родин таксоценів панцирних кліщів … 161

представників всього 10 родин, серед яких найчастіше трапляються Ceratozetidae та
Oppiidae (по 20%). Для дослідженого болота виявлено представників орібатид всього
однієї родини – Ceratozetidae. Найбільшу чисельність панцирних кліщів репрезентує
грабовий вільшняк чагарник вільхи з грабом на вологому субстраті в сосновому лісі,
2
який становить понад 50 тис. екз./м . Встановлена структура родин дає початок
подальшим дослідженням орібатид Яворівського національного природного парку для
їхньої видової інвентаризації.

Меламуд В.В. 2003. Панцирные клещи Украинских Карпат. Львов: Государственный
природоведческий музей НАН Украины. 152 с.
Павличенко П.Г. 1994. Определитель цератозетоидных клещей (Oribatei,
Ceratozetoidea) Украины. Киев : Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена. 143 с.
Різун В.Б., Геряк Ю.М., Гірна А.Я., Годунько Р.Й., Канарський Ю.В., Капрусь І.Я.,
Коновалова І.Б., Ліщук А.В., Мартинов В.В., Мартинов О.В., Мателешко О.Ю.,
Меламуд В.В., Нікуліна Т.В., Пушкар Т.І., Стрямець Г.В., Трач В.А., Філик Р.А.,
Чумак В.О., Шрубович Ю.Ю., Яницький Т.П. 2010. Членистоногі природного
заповідника «Розточчя». Державний природознавчий музей НАН України. Львів.
395 с.
Сергиенко Г.Д. 1994. Фауна Украины. Том 25. Клещи. Вып. 21. Низшие орибатиды.
Киев: Наук. думка. С. 1–203.
Чорнобай Ю.Н., Капрусь И.Я., Ризун В.Б., Сусуловский А.С., Яницкий Т.П. 2003.
Экология и фауна почвенных беспозвоночных западного Волыно-Подолья. Гос.
природоведч. музей НАН Украины. Киев : Наук. думка. 390 c.
Ярошенко Н.Н. 2000. Орибатидные клещи (Acariformes, Oribatei) естественных
экосистем Украины. Донецк: ДонНУ. 312 с.
Hushtan H.H. 2018. First records of some Oribatid mite species (Acari, Oribatida) from
Ukraine. Fragmenta faunistica. 61 (1). P. 55–59.
Hushtan H.H., Hushtan K.V. & Glotov S.V. 2021. Checklist of oribatid mites (Acari,
Oribatida) of the Transcarpathian lowland, Ukraine. Persian Journal of Acarology. 10
(4). P. 371–402. https://doi.org/10.22073/pja.v10i4.68186
Hushtan H.H., Hushtan K.V. 2024. First record of Oribatula variaporosa (Acari, Oribatida,
Oribatulidae) from Ukraine. Arxius de Miscel lània Zoològica. 22. P. 9–16. doi:
https://doi.org/10.32800/amz.2024.22.0009
Krant G.W., Walter D.E., Behan-Pelletier V. et al. 2009. A manual of acarology. Lubbock:
Texas Tech University Press. 807 p.
Magurran A.E. 2004. Measuring Biological diversity. Blackwell Publishing company. 256
p.
Schaefer I., Norton R. A., Scheu S., Maraun M. 2010. Arthropod colonization of land –
Linking molecules and fossils in oribatid mites (Acari, Oribatida). Molecular
Phylogenetics and Evolution. № 57. P. 113–121.
Straalen N.M. 1988. Evaluation of bioindicator systems derived from soil arthropod
communities. Applied Soil Ecology. 9. P. 429–437.
Streit B., Reutimann P. 1983. Laboratory studies on feeding ecology of an oribatid mite
from an alpine meadow ecosystem of Swiss National Park. New Trends in Soil Biology.
P. 614–615.