Page 161 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

160 Гуштан Г.Г. , Любинець І.П.
У соснових лісах виявлено представників з 16 родин панцирних кліщів
(Carabodidae, Ceratozetidae, Chamobatidae, Damaeidae, Eremaeidae, Euphthiracaridae,
Galumnidae, Liacaridae, Nothridae, Oppiidae, Oribatulidae, Phenopelopidae, Phthiracaridae,
Scheloribatidae, Suctobelbidae та Tenuialidae). Найбільш частіше трапляються
представники Nothridae та Oppiidae (по 12% від кількості спостережень) (рис. 1).
Chamobatidae, Damaeidae, Eremaeidae та Euphthiracaridae становлять по 9%. Менш
представлені Ceratozetidae, Liacaridae, Phenopelopidae, Suctobelbidae які складають по
6%. Найменш представлені Carabodidae, Galumnidae, Oribatulidae, Phthiracaridae,
Scheloribatidae та Tenuialidae (по 3% від кількості спостережень). Середня чисельність
2
панцирних кліщів дослідженого соснового лісу становила 26,1 тис. екз./м . Для
порівняння, в соснових лісах Малого Полісся чисельність орібатид може складати 35
2
тис. екз./м (Чорнобай та ін., 2003).
Встановлено, що окремо досліджений грабовий вільшняк на вологому субстраті в
сосновому лісі включає орібатид з 18 родин (рис. 1.). А саме Achipteriidae,
Autognetidae, Brachychthoniidae, Carabodidae, Ceratozetidae, Chamobatidae, Crotoniidae,
Euphthiracaridae, Hermanniellidae, Hypochthoniidae, Malaconothridae, Nanhermanniidae,
Nothridae, Oppiidae, Phthiracaridae, Punctoribatidae, Suctobelbidae, Tectocepheidae.
Найчастіше трапляються Nothridae та Oppiidae – по 10% від числа спостережень.
Решта ідентифікованих родин складає по 5%. Показник чисельності у дослідженому
2
біотопі сягає аж 50,7 тис. екз./м .
Для дослідженого дубово-букового лісу виявлено представників всього 10 родин
(рис. 1). До них належать Achipteriidae, Ceratoppiidae, Ceratozetidae, Chamobatidae,
Eremaeidae, Oppiidae, Oribatulidae, Phthiracaridae, Suctobelbidae та Xenillidae.
Найчастіше трапляються Ceratozetidae та Oppiidae кожна з яких складає по 20% за
частотою спостережень. Дещо менш представлені Ceratoppiidae – 13%. Решта
виявлених родин представлені по 7% від кількості спостережень. Середня чисельність
2
орібатидних кліщів дубово-букового лісу складала 12,9 тис. екз./м . Для порівняння, в
2
інших широколистяних лісах, чисельність може становити також 20,5 тис. екз./ (Мале
Полісся) (Чорнобай та ін., 2003).
Для дослідженого болота (дно водойми, що висохла) виявлено представників
орібатид всього однієї родини – Ceratozetidae (рис. 1). Загальна чисельність становила
2
всього 1,1 тис. екз./м . Враховуючи той факт, що чисельність панцирних кліщів у
2
лучно-болотних оселищах Розточчя може сягати навіть до 230 тис. екз./м (Чорнобай
та ін., 2003), встановлена нами структура репрезентує мінливі умови стресового
характеру, що проявляються у низькій чисельності та низькому рівні таксономічного
різноманіття.

Висновки

Таким чином, вперше встановлено структуру родин населення панцирних кліщів
Яворівського національного природного парку, яка представлена 31 родиною. Серед
досліджених оселищ, за кількістю виявлених родин найбагатшими є мішані ліси, що
представлені 20 родинами, з яких найчастіше трапляються представники Achipteriidae,
Chamobatidae та Oppiidae (по 9%). Панцирні кліщі соснових лісів складають 16 родин,
де найбільша участь належить Nothridae та Oppiidae (по 12% від кількості
спостережень). Грабовий вільшняк включає орібатид з 18 родин, серед них найчастіше
трапляються Nothridae та Oppiidae (по 10%). Для дубово-букового лісу виявлено