Page 132 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Деякі особливості перельотів птахів на півночі Українських Карпат … 131

1800 18
1600 16
1400 14
1200 12
n особин 1000 10 видів n
800
8
600 6
400 4
200 2
0 0

n видів
Висота від поверхні полонини ос. Grus grus
всього ос.
ос. без Grus grus
Рис. 10. Розподіл за висотами перельотів всіх цільових видів на Полонині Руні 20
серпня – 25 жовтня 2023 року.

Значно більший діапазон висот демонстрували Соколоподібні, хоча й вони також
пересувалися переважно невисоко – 34,7% ос. на висоті до 500 м над поверхнею
полонини. Зокрема, з-поміж найчисленніших Соколоподібних (спостерігали від 62 до
251 ос.): 86,0% ос. Accipiter nisus перелітало на висоті до 100 м, зокрема, 49,5% – на
висоті 10–50 м і 24,7% – на 50–100 м; 96,4% ос. Buteo buteo – на висоті до 500 м,
зокрема, 23,1% – на 50–100 м і 54,6% – на 100–500 м; 82,8% ос. Falco tinnunculus – на
висоті до 50 м, зокрема, 12,1% – на 5–10 м і 69,0% – на 10–50 м (рис. 11). З-поміж
чисельних Соколоподібних (від 12 до 15 ос.) вище 500 м над полониною не
спостерігали жодної особини: 100% ос. Accipiter gentilis перелітало на висоті 10–500 м,
зокрема, 38,4% – на висоті 100–500 м і по 30,8% ос. – на 10–50 м та 50–100 м; 100% ос.
Circaetus gallicus теж пересувалися в діапазоні висот 10–500 м, зокрема, 20,0% ос. – на
висоті 10–50 м, 33,3% ос. – на 50–100 м та 46,7% ос. – на 100–500 м; 83,3 % ос. Falco
subbuteo спостерігалися на висоті до 100 м, зокрема, 58,3 % ос. – на висоті 10–50 м та
16,7% ос. – на 50–100 м (рис. 11). Все це вказує на те, що у більшості зазначених птахів
спостерігалися кормові перельоти або кочівлі, особливо наприкінці серпня – на
початку вересня.