Page 127 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 127

126        Андрющенко Ю.О., Федун О.М., Семироз А.В., Осьмачко О.М.


                                                  2000                                     160
                                                  1800                                     140
                                                  1600                                     120
                                                  1400                                     100
                                                n особин  1200                             80    n перельотів
                                                  1000
                                                  800
                                                  600                                      60
                                                                                           40
                                                  400
                                                  200                                      20
                                                    0                                      0



                                                                                          n особин
                                                                                          n перельотів
                                    Рис. 6. Чисельність та кількість перельотів найчисленніших цільових видів через
                                    Полонину Руну 20 серпня – 25 жовтня 2023 року.

                                      Інші  цільові  види  траплялися  на  Полонині  Руні  дуже  рідко  і  у  наднизькій
                                   чисельності: Milvus migrans, Aquila pomarina, Haliaeetus albicilla, Falco cherrug, Falco
                                   columbarius,  Falco  vespertinus,  Gallinago  media  і  Scolopax  rusticola  –  лише  по  разу
                                   поодинокими особинами, Falco peregrinus – двічі три особини, Eudromias morinellus –
                                   двічі чотири особини і Pernis apivorus – п’ять раз по одній особині. Дві з зазначених
                                   особин Eudromias morinellus перший раз спостерігали 7.09.2024 р. у польоті, а потім,
                                   очевидно  ті  ж  самі  птахи,  наступного  дня  трималися  неподалік  біля  калюжі  на
                                   ґрунтовій  дорозі.  Припускаємо,  це  можуть  бути  птахи  карпатської  популяції,  що
                                   гніздяться  на  прилеглій  території  Румунії  (Valle,  Scarton,  1999)  –  понад  200 км  за
                                   прямою,  до  якої  можливо  також  належали  птахи,  яких  в  середині  липня  2019 р.
                                   спостерігали в українській частині Карпат (Dubovyk, Stefanyshyn, 2019) – понад 130 км
                                   у  тому  ж  напрямку.  При  намаганні  сфотографувати  Eudromias  morinellus,  вони
                                   відбігали або перелітали на декілька метрів або десятків метрів, але трималися в одній
                                   локації – на кам’янистій луговині навкруги калюжі з низьким розрідженим травостоєм,
                                   тобто, не демонстрували міграційного стану. Але для визначення реального статусу
                                   зазначеного виду на цій території необхідні додаткові дослідження у весняний період.
                                   З-поміж цільових видів лише Scolopax rusticola не був зафіксованим на перельотах,
                                   одну особину якого знайшли мертвою на бетонній дорозі в межах поля огляду ПС3.
                                      Про перебіг міграції та/або вертикальних кочівель цільових видів, як і у випадку з
                                   нецільовими  птахами  (рис. 5),  опосередковано  свідчила  загальна  зміна  їх  видового
                                   складу, чисельності та частоти перельотів (рис. 7). Так, найвищою чисельність особин
                                   була  наприкінці  вересня  та  на  початку  жовтня  (переважно  за  рахунок  Grus  grus  –
                                   1615 ос. у 12 зграях 08.10.2023 р., 157 ос. у 5 зграях 26–27.09.2023 р. та 53 ос. у 2 зграях
                                   4.09.2023 р.). У той же час, найбільша кількість перельотів спостерігалася не тільки у
                                   зазначені дні, а ще й наприкінці серпня та, через певну перерву, – на початку вересня,
                                   переважно  за  рахунок  більшої  активності  Falco  tinnunculus,  Circus  pуgargus  і
                                   C. aeruginosus. У цілому ж, упродовж спостережень сумарна чисельність усіх цільових
                                   видів поступово підвищувалася, а кількість їх перельотів дещо зменшувалася.
   122   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132