Page 110 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 110

Дослідження та охорона чорного лелеки Сiconia nigra L. в Україні …    109

               Вивчено  видовий  склад  та  стан  популяцій  риб  у  місцях  регулярного  живлення
            лелеки  чорного  з  території  Рівненського  природного  заповідника.  Обстежено  13
            локалітетів,  де  виявлено  вісім  видів  риб  (Scardinius  erythrophthalmus,  Leucaspius
            delineates, Gobio gobio, Cyprinus carpio, Misgurnus fossilis, Esox lucius, Perca fluviatilis,
            Perccottus glenii) з п’яти родин. Найпоширенішими з них є в’юн і щука (відмічені в
            50%  локацій),  а  також  окунь  і  ротань  головешка  (відмічені  в  30%  локацій).
            Гідрологічні  умови  водойм,  що  є  кормовими  стаціями  лелеки  чорного  в  межах
            Рівненського природного заповідника, нестійкі – за рахунок значного коливання рівня
            води і, відповідно, суттєвої зміни її гідрохімічного складу. Регулярні пересихання чи
            промерзання спричиняють суттєві коливання якісного і кількісного складу іхтіофауни:
            виживають лише найстійкіші види – в’юн і ротань головешка (Романь та ін., 2018).

               Причини втрати гнізд
               Одним з найважливіших факторів низької успішності гніздування лелеки чорного
            є  втрата  гнізд.  На  основі  аналізу  120  випадків  втрати  гнізд  чорного  лелеки  на
            Західному Поліссі України за період 1988-2022 рр. встановлено 10 основних причин
            цього  явища:  залишені  з  невідомих  причин  (37,5%);  гніздо  саме  впало  (23,3%);
            заселене  іншим  видом  (9,2%);  зрубане  дерево  з  гніздом  (8,3%);  згоріло  в  пожежі
            (4,2%); зламалася гілка під гніздом (3,3%); впало дерево з гніздом (4,2%); впало через
            нелегальних копачів бурштину (4,2%), скинуте людьми (3,3%); спустошене хижаком
            (2,5%) (Бокотей та ін., 2022).

               Застосування фотопасток у дослідженнях
               За  останніх  два  десятиліття  для  дослідження  гніздової  біології  виду  все  більше
            застосовують мисливські фотопастки (камери), що дозволяє отримати багато цінного
            фактичного матеріалу не втручаючись безпосередньо в гніздові процеси птахів (рис 7).
            Таким чином було застосовано 45 пастко-сезонів і отримано понад 260 тисяч фото.
            Через те, що лелека чорний досить часто міняє гнізда і не щороку виводить потомство,
            лише 19 пастко-сезонів опинилися в гніздах з успішним гніздуванням.



















               Рис. 7. Фотопастка та її встановлення.
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115