Page 107 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

106 Бокотей А.А., Дзюбенко Н.В.

Єдина функція до якої звелася робота обласних державних адміністрацій – збір
звітів з установ ПЗФ, НАН України і ВНЗ для зведення у єдиний звіт і відправлення у
Міністерство. А такі ОДА як Закарпатська і Житомирська навіть не щороку давали
звіти, та й ті з безглуздими відписками про створення нових об’єктів ПЗФ, екомережі,
без жодної прив’язки до чорного лелеки. Низка ОДА та державних підприємств лісової
галузі практикують переписування одних і тих самих даних, з тими ж цифрами з року
в рік, надсилають звіти про відсутність гніздування виду в межах області (за нашими
даними лелеки там гніздяться). Чим ближче до завершення терміну виконання Плану
дій, тим частіше не надходили звіти від різних ОДА (Бокотей, Дзюбенко, 2023, 2024).
Цілком очевидною є необхідність підготовки наступного Плану дій щодо
збереження лелеки чорного в Україні, оновленого і скоригованого.

Моніторинг гнізд лелеки чорного
Робоча група проекту «Cicоnia-Ukraina» щороку докладає максимум зусиль для
моніторингу відомих гнізд лелеки чорного в Україні. В цьому активно допомагають
колеги орнітологи, орнітологи-аматори, місцеві мешканці і не байдужі працівники
лісового господарства. Щороку обстежуємо від 70 до 120 гнізд по всій території
гніздування виду в Україні. Проте цього вкрай недостатньо, бо гнізд з пташенятами з
усіх обстежених лише від 25 до 42. Тобто, ми обстежуємо менше 10% гніздової
популяції лелеки чорного. За активної підтримки керівництва державних підприємств
лісового господарства (ДПЛГ) цю цифру можна було б збільшити щонайменше втричі,
і цього було б достатньо для повноцінної охорони виду (Дзюбенко та ін., 2024).
Проте більшість ДПЛГ відсторонилися від виконання Плану дій, через згадану
вище нову редакцію Санітарних правил в лісах України, де охоронна зона навколо
гнізда визначена у радіусі 1000 м. Усі наші візити до керівництва Філій ДП «Ліси
України», з проханням показати місця гніздування чорного лелеки, закінчувалися на
фразі «В нашому господарстві лелеки чорного немає» або «Ми не знаємо де є гнізда».
Особливо це стосується Філій Карпатського регіону.

Розведення в неволі, реабілітація, випуск у природу
У 2018 році завдяки співпраці Київського зоопарку та Галицького НПП успішно
реалізований перший в світі експеримент з реінтродукції в природу трьох пташенят,
що народилися в неволі (рис. 3). Про успішність проекту свідчить інформація від
грецьких орнітологів, які сфотографували одне з пташенят на міграційному шляху
через чотири місяці після його випуску на волю (рис. 4).

Рис. 3. Пташенята з Київського зоопарку на реабілітації в Галицькому НПП.