Page 107 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 107

106                      Бокотей А.А., Дзюбенко Н.В.

                                      Єдина функція до якої звелася робота обласних державних адміністрацій  – збір
                                   звітів з установ ПЗФ, НАН України і ВНЗ для зведення у єдиний звіт і відправлення у
                                   Міністерство. А такі ОДА як Закарпатська і Житомирська навіть не щороку давали
                                   звіти, та й ті з безглуздими відписками про створення нових об’єктів ПЗФ, екомережі,
                                   без жодної прив’язки до чорного лелеки. Низка ОДА та державних підприємств лісової
                                   галузі практикують переписування одних і тих самих даних, з тими ж цифрами з року
                                   в рік, надсилають звіти про відсутність гніздування виду в межах області (за нашими
                                   даними лелеки там гніздяться). Чим ближче до завершення терміну виконання Плану
                                   дій, тим частіше не надходили звіти від різних ОДА (Бокотей, Дзюбенко, 2023, 2024).
                                      Цілком  очевидною  є  необхідність  підготовки  наступного  Плану  дій  щодо
                                   збереження лелеки чорного в Україні, оновленого і скоригованого.

                                      Моніторинг гнізд лелеки чорного
                                      Робоча  група  проекту  «Cicоnia-Ukraina»  щороку  докладає  максимум  зусиль  для
                                   моніторингу відомих гнізд лелеки чорного в Україні. В цьому активно допомагають
                                   колеги  орнітологи,  орнітологи-аматори,  місцеві  мешканці  і  не  байдужі  працівники
                                   лісового  господарства.  Щороку  обстежуємо  від  70  до  120  гнізд  по  всій  території
                                   гніздування виду в Україні. Проте цього вкрай недостатньо, бо гнізд з пташенятами з
                                   усіх  обстежених  лише  від  25  до  42.  Тобто,  ми  обстежуємо  менше  10%  гніздової
                                   популяції лелеки чорного. За активної підтримки керівництва державних підприємств
                                   лісового господарства (ДПЛГ) цю цифру можна було б збільшити щонайменше втричі,
                                   і цього було б достатньо для повноцінної охорони виду (Дзюбенко та ін., 2024).
                                      Проте  більшість  ДПЛГ  відсторонилися  від  виконання  Плану  дій,  через  згадану
                                   вище нову редакцію Санітарних правил в лісах України, де охоронна зона навколо
                                   гнізда  визначена у радіусі  1000 м. Усі наші візити до керівництва Філій ДП «Ліси
                                   України», з проханням показати місця гніздування чорного лелеки, закінчувалися на
                                   фразі «В нашому господарстві лелеки чорного немає» або «Ми не знаємо де є гнізда».
                                   Особливо це стосується Філій Карпатського регіону.

                                      Розведення в неволі, реабілітація, випуск у природу
                                      У 2018 році завдяки співпраці Київського зоопарку та Галицького НПП успішно
                                   реалізований перший в світі експеримент з реінтродукції в природу трьох пташенят,
                                   що  народилися  в  неволі  (рис.  3).  Про  успішність  проекту  свідчить  інформація  від
                                   грецьких  орнітологів,  які  сфотографували  одне  з  пташенят  на  міграційному  шляху
                                   через чотири місяці після його випуску на волю (рис. 4).















                                      Рис. 3. Пташенята з Київського зоопарку на реабілітації в Галицькому НПП.
   102   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112