Page 106 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Дослідження та охорона чорного лелеки Сiconia nigra L. в Україні … 105

12 травня 2023 р. КМУ затвердив Постанову № 499 «Про порядок створення
охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах та Порядок створення
охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України». У цій постанові вже
закріплена сезонність охоронної зони: в гніздовий період – 500 м навколо гнізда, в
зимовий – 100 м. Маємо сподівання, що це полегшить подальшу співпрацю з
лісівниками, проте, відновити довіру втрачену через некомпетентність відповідальних
осіб вісім років тому, буде не просто і на це потрібно буде покласти чимало часу і сил
(Бокотей, 2019; Bokotey et al., 2018; Bokotey et al., 2021).

Вплив рубань лісів у Карпатах на чорного лелеку
Проаналізовано обсяги рубань лісів в Українських Карпатах у відношенні до
поширення чорного лелеки в регіоні. Встановлено, що 83% відомих лелечих гнізд
розташовані на територіях де втрата лісового покриву не перевищує 10% від загальної
площі. До 57% гнізд розміщені на територіях з втратою лісового покриву меншою за
5%. Загалом, кількість гніздових територій з певним рівнем втрати лісового покриву
співпадає з розподілом гнізд по територіях відповідних класів, що вказує на помірну
втрату лісів на більшості територій та інтенсивні рубання на невеликій частці
гніздових територій (Bokotey et al., 2019).

План дій щодо охорони лелеки чорного в Україні
У 2019 р. у співпраці з Міністерством екології та природних ресурсів України, був
розроблений План дій щодо збереження лелеки чорного в Україні. Це перший
документ, який був затверджений на державному рівні і рекомендований до
впровадження відповідними наказами Міністерством екології та природних ресурсів
України, Міністерством аграрної політики та продовольства України та Державним
агентством лісового господарства України. У цьому ж році видана ілюстрована
брошура в якій окрім самого плану дій була наведена вся відома на той час інформація
про чорного лелеку і заходи з його збереження (Бокотей та ін., 2019).
План дій був складений на період з 2019 до 2023 року і сьогодні можна підвести
підсумки його виконання. Через низку об’єктивних і суб’єктивних факторів, план не
виконаний у повному обсязі. Серед дев’яти пунктів Плану дій повністю виконаними
можна вважати лише чотири: «Співпраця та координація природоохоронних заходів»;
«Розведення в неволі, реабілітація, випуск у природу»; «Оптимізація гідрологічного
режиму в місцях гніздування» і «Еколого освітні заходи», і це не найважливіші
завдання для збереження виду. Частково виконані такі пункти як: «Штучні гніздівлі»;
«Створення мережі територій та об’єктів природно заповідного фонду,
природоохоронних територій міжнародного значення»; «Створення охоронних зон в
місцях гніздування» і «Організація моніторингу виду», майже не виконаний пункт
«Оптимізація лісокористування в місцях гніздування». Отже найважливіші завдання,
які повинні були відіграти вагому роль у збереженні виду, не виконані повністю.
Вклад у виконання Плану дій відповідальних організацій є дуже різним. Державний
природознавчий музей НАН України, зоологічні парки та реабілітаційні центри для
диких тварин, успішно впоралися з завданнями, які перед ними стояли. Установи ПЗФ
України розділилися у ставленні до завдань Плану дій: одні робили все можливе для
охорони лелеки чорного, інші – обмежилися освітніми заходами.