Page 109 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 109

108                      Бокотей А.А., Дзюбенко Н.В.

                                   час міграції, у дворічному віці. Тобто народився він у 2001 році десь в Україні, Білорусі
                                   або  Польщі.  Точного  місця  ми  не  знаємо,  але  чорні  лелеки  зазвичай  гніздяться
                                   неподалік від того місця де народилися.
                                      У  чорних  лелек  дуже  високий  рівень  смертності  молодих  птахів,  через  великі
                                   відстані, які їм доводиться долати і багато небезпек, які чекають їх на цьому шляху.
                                   Нашому лелеці пощастило і він успішно дістався до Африки на свою першу зимівлю.
                                   Щастило йому і далі, бо у наступному році під час осінньої міграції він заплутується в
                                   сітках, якими ізраїльські рибоводи накривають рибні стави, але не гине, як більшість
                                   його  родичів  у  такій  ситуації.  Лелеку  рятують  з  сіток  орнітологи  і  кільцюють.
                                   Наступного разу наш лелека потрапляє у поле зору науковців у 2011 році. Німецький
                                   орнітолог спостерігає птаха під час осінньої міграції в Ізраїлі. І, нарешті, у 2018 році
                                   МЕ00 виявлена (а це самка) на гніздуванні в Україні, в гнізді розміщеному на штучній
                                   платформі, встановленій нами у Шацькому національному природному парку. Наша
                                   героїня  у  свої  18  успішно  знесла  три  яйця  і  вивела  з  них  двох  пташенят  (рис.  6).
                                   Середній вік лелеки чорного становить близько 10 років (Бокотей та ін., 2018).



















                                      Рис. 6. Самка лелеки чорного, яка успішно вивела пташенят у віці 18 років.

                                      Дослідження живлення нагнізних пташенят
                                      Продовжено дослідження  видового складу кормових об’єктів нагнізних  пташенят
                                   лелеки  чорного  на  території  Західного  Полісся  України.  Встановлено,  що  основною
                                   частиною  раціону  є  риби  (69%).  Земноводні  складають  24%  раціону,  плазуни  –  3%,
                                   членистоногі – 1% та  комахи – 3%.  Серед риб в раціоні нагнізних  пташенят  лелеки
                                   чорного  переважає  ротань  (головешка)  Perccottus  glenii  –  40%,  в’юн  звичайний
                                   Misgurnus  fossilis  –  27%,  та  карась  сріблястий  Carassius  carassius  –  20%.  Рідше
                                   трапляються щука звичайна Esox lucius – 6%, щипавка звичайна Cobitis taenia – 3%,
                                   верховодка Alburnus sp. та інші не визначені через сильний ступінь перетравленості риби
                                   по 2%. Поодиноко трапляються лин Tinca tinca, окунь Perca fluviatilis та плітка звичайна
                                   Rutilus rutilus. Серед земноводних лелека чорний віддає перевагу личинкам амфібій, які
                                   становлять  58%  від  усіх  особин  земноводних.  В  основному  це  личинки  часничниці
                                   звичайної Pelobates fuscus – 44%, які відрізняються значними розмірами (Бокотей та ін.,
                                   2018).
   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114