Page 89 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

88 Кияк В.Г, Климишин О.С.

становить 1-2%. Особини інших видів трапляються поодиноко, здебільшого на
периферії угруповання.
Порівнюючи показники проєктивного покриття в угрупованні на початку і
наприкінці досліджень, можна зробити висновок про достатньо стабільну позицію
едифікатора – Juncus trifidus, і асектаторів – Hieracium alpinum, Carex sempervirens,
Deschampsia cespitosa, Helictotrichon versicolor, Luzula luzuloides. Найістотніші зміни
відбулися на позиціях субедифікаторів. Десятикратно збільшилося проєктивне
покриття у Rhodococcum vitis-idaea і Vaccinium myrtillus. Водночас кількакратно
зменшилося вкриття Festuca airoides. Швидкими темпами проникають у фітоценоз
Calamagrostis villosa і Juniperus communis subsp. аlpinа.
У ценопопуляції Juncus trifidus протягом періоду досліджень щільність знизилася
– від 582,3 до 420,0 ос./м², однак, водночас відбулося омолодження – щільність
віргінільних особин збільшилася від 89,6 до 149,0 ос./м².
Найбільшою мірою зросла чисельність і щільність у Rhodococcum vitis-idaea – від
175,5 до 430,5 ос./м² і Vaccinium myrtillus – від 174,4 до 290,0 ос./м². Треба відзначити,
що протягом 2023-24 рр. у ценопопуляціях чагарничків відмерла значна частина
особин взимку внаслідок видалення у їхніх локусах Cetraria islandica. Найістотнішого
ураження зазнали Vaccinium myrtillus і V. uliginosum.
Прикметно, що у Vaccinium myrtillus і V. uliginosum в останнє десятиліття, на
відміну від початкового етапу досліджень, наявна значна частка генеративних особин,
які цвітуть і плодоносять, а їхні плоди здебільшого визрівають. Це зумовлене
потеплінням.
Прогресують ценопопуляції видів, які не траплялися у фітоценозі у 1983 р.:
Calamagrostis villosa, Juniperus communis subsp. аlpinа, Picea abies і Rhododendron
myrtifolium. Проникнення цих монтанних і субальпійських елементів в альпійський
пояс є наслідком кліматичних змін і свідчить про поступове підвищення верхньої межі
субальпійського поясу (Климишин, 2007).
Вже у середньотерміновій перспективі можна спрогнозувати кардинальні
кліматогенні зміни дослідного угруповання внаслідок експансії на його площу, як і в
інші альпійські угруповання на їх нижній межі, субальпійських чагарникових
угруповань Juniperus communis subsp. аlpinа. Такі процеси заростання чагарниками
відбуваються до висоти 1900 м також на інших вершинах Українських Карпат.

Висновки

Внаслідок динамічних процесів протягом 40-річного періоду в угрупованні
Juncetum festucosum airoidі відбувся істотний перерозподіл ценозоутворюючих
позицій видів. За цей час фітоценоз трансформувався у Juncetum myrtilloso-
rhodococcosum.
Головними екзогенними чинниками змін були і надалі залишаються демутаційні і
кліматогенні процеси, які синергічно підсилюються. Вже у середньотерміновій
перспективі можна спрогнозувати кардинальні зміни дослідного угруповання
внаслідок експансії на його площу, як і в інші альпійські угруповання на їхній нижній