Page 86 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Багаторічний моніторинг трансформації альпійського угруповання ... 85

використання. Дослідне угруповання розташоване на межі цих територій, а саме:
20-50 м від кордону областей, на території КНПП.
Внаслідок запровадження заповідного режиму наприкінці 80-х рр. в
досліджуваному угрупованні було повністю припинено випасання, відтак розпочалися
демутаційні зміни. Постпасторальне відновлення рослинності на початковій фазі,
тобто протягом 90-х рр., відбувалося повільними темпами. Мала швидкість
демутаційної сукцесії зумовлена тим, що усі види фітоценозу належать до
багаторічників, тривалість онтогенезу яких становить здебільшого понад 10 років.
Тому перерозподіл мікроніш між їхніми ценопопуляціями загальмований. Окрім
цього, внаслідок випасання і витоптування значного порушення зазнало проєктивне
вкриття Cetraria islandica, одного з головних компонентів фітоценозу, відростання
талому якого становить лише декілька міліметрів на рік.
З початком 2000-х динаміка прискорюється – як завдяки розвитку демутації, так і
кліматичним змінам. Для цього етапу притаманне істотне відновлення покриву
Cetraria islandica. У цей час починається активний перерозподіл фітоценотичних
позицій видів угруповання. Збільшується щільність чагарничків Vaccinium myrtillus, V.
uliginosum, Rhodococcum vitis-idaea. Вселяються особини Rhododendron myrtifolium i
Calamagrostis villosa. Істотно і стабільно з року в рік понижується позиція
ценопопуляцій антропофілів, які толерантні до випасання, – Festuca airoides,
Deschampsia cespitosa, Potentilla aurea.
У 2010-х рр. інтенсивність демутаційних і кліматогенних змін наростає. На площу
фітоценозу проникають Juniperus alpina i Picea abies. Щільність антропофілів
зменшується ще істотніше.
Швидкість трансформації фітоценозу наприкінці 2010-х і на початку 2020-х рр.
дедалі збільшується. Субдомінантні позиції займають Vaccinium myrtillus і Rhodococcum
vitis-idaea. У Festuca airoides остаточно втрачається активна ценозоутворююча роль
субдомінанта і вона набуває статусу асектатора. Вивільнені еконіші займають
Calamagrostis villosa, Juniperus alpina і чагарнички роду Vaccinium L.
У ході досліджень проведено аналіз метеорологічних даних, зокрема ефективних
температур і сезонного розвитку видів рослин, зокрема в дослідному угрупованні.
Встановлено, що внаслідок потепління істотно збільшилася тривалість вегетаційного
сезону у високогір’ї, а сума ефективних температур вище 7°C на висоті 1450 м за
сорокарічний період вагомо підвищилася: від 388-604° C у вісімдесятих роках, до
686=953° C у двохтисячних (згідно з даними Пожижевської сніголавинної
метеостанції). Початок ефективного росту і розвитку рослин пришвидшився на 2-3
тижні. Внаслідок цього прискорилися усі інші фенофази, зокрема цвітіння і
плодоношення. На кінець вегетаційного сезону (кінець вересня) різниця ефективних
температур між цими періодами становить у середньому понад 200° C. Найістотніші
кліматичні зміни спостерігалися від 2005-06 рр. З потеплінням і зменшенням глибини
й тривалості залягання снігу, відбувається швидка трансформація альпійських
фітоценозів. Ці площі активно колонізують чагарники, сповільнюються ерозійні
процеси, задерновується поверхня ґрунту, змикається надземний трав’яний покрив. За