Page 87 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40
P. 87
86 Кияк В.Г, Климишин О.С.
таких умов витісняються малоконкурентні низькорослі геліофіти. Найбільших змін
зазнають популяції і фітоценози, розташовані на заповідних територіях. Тут
кліматогенні зміни у багатьох випадках діють синергічно з демутаційними.
Відбувається відновлення і розширення площ угруповань деревних, чагарникових і
чагарничкових видів, спостерігається збільшення задернованості ґрунту й щільності
травостою (Кияк, Білонога, Штупун 2018; Кияк, Штупун, 2021; Кобів, 2009; Kobiv,
2017; Kyyak, Bilonoha, Dmytrakh et all., 2015; Kyyak, Kobiv, Zhilyaev, 2019).
У 2022-23 рр. фітоценоз зазнав істотного деструктивного антропогенного впливу
від збирання Cetraria islandica. Мозаїчно, на площі 15-20% від загальної території
угруповання, браконьєрами було вилучено таломи цього лишайника. Це спричинило
різкий негативний вплив на більшість ценопопуляцій. У 2023-24 рр. переважна
кількість парціальних кущів і пагонів Vaccinium myrtillus, V. uliginosum, Rhodococcum
vitis-idaeа, Rhododendron myrtifolium, Hieracium alpinum, Homogyne alpina у локусах
видаленої Cetraria islandica – всихають взимку. Парціалі різних вікових станів, які
вижили, здебільшого переходять у субсенільний і сенільний стан. Видалення
C. islandica спричинило зниження життєвості ценопопуляцій компонентів фітоценозу
як за індивідуальними (висотою, діаметром горизонтальних проекцій тощо), так і
груповими (чисельністю, щільністю, віковим складом) параметрами.
Варто відзначити, що нелегальна заготівля C. islandica відбувається протягом
останніх років на усіх високогірних масивах Українських Карпат, зокрема і на
заповідних територіях (Збереження.., 2022).
Найбільш вразливими до відчуження C. islandica є чагарнички. Пагони
Rhododendron myrtifolium, Vaccinium uliginosum і Vaccinium myrtillus у локусах
видаленої цетрарії на 80-90% зазнали всихання протягом першого року внаслідок
вимерзання взимку. На 70-80% ураження зазнали пагони Rhodococcum vitis-idaea.
Від 60 до 80% особин більшості видів трав також уражені і відмерли (Homogyne
alpinа, Hieracium alpinum, Carex sempervirens, Festuca airoides, Juncus trifidus,
Soldanella hungarica, Helictotrichon versicolor, Potentilla aurea). Менш вразливим
виявився Calamagrostis villosa. Його особини уражені на 40-50%.
У локусах видаленої цетрарії, крім виживання частини дорослих особин
досліджених видів, відзначається поява підросту вегетативного походження у
Rhodococcum vitis-idaea, Hieracium alpinum, Homogyne alpinа і Calamagrostis villosa.
Cetraria islandica відіграє роль протектора для видів фітоценозів альпійського
поясу за екстремальних умов – низьких температур й інтенсивних вітрів. Взимку
завдяки C. islandica відбувається затримування снігу і створення сприятливого
мікрофітоклімату в приземному ярусі, де існують низькорослі високогірні види
рослин.
Очевидно, відновлення структури угруповання навіть після припинення вилучення
C. islandica буде тривалим, адже швидкість відростання особин
C. islandica особливо повільна. Тому можна передбачити дигресивні зміни фітоценозу
на найближчий період.