Page 94 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Стан популяції Pulsatilla patens (L.) Mill. на території національного ... 93

належать до номінального підвиду P. patens ssp. patens (Mereďa and Hodálová 2011).
Ускладнює таксономію наявність гібридів: P. patens × P. pratensis, P. patens × P.
vernalis (Юзепчук, 1937). Для Поділля гібриди P. pratensis × P. latifolia наводить М.
Круцкевич (Круцкевич, 1962).
В Україні P. patens включає ряд синонімічних видів – Anemone patens L.,
P. latifolia Rupr.; incl. P. kioviensis Wissjul., P. wolfgangiana (Besser) Rupr. (Перелік
видів..., 2021). Українські популяції поширені в низинній частині від Поліської
низовини до північної частини степової зони, спорадично трапляються на східних
схилах Карпат. Популяції є невеликі за площею та чисельністю особин. Щільність
досягає 8 ос./м² у лісових біотопах і 10 ос./м² – у степових (IUCN, 2023.1). За
гербарними даними на території НПП «Подільські Товтри» P. patens трапляється:
Чемеровецький район, с. Черче, товтра (PTR, Круцкевич, 1955); Кам’янець-
Подільський район, с. Вербка, «Чотири кавалери» (PDH, PTR, Круцкевич, 1980);
околиці м. Кам’янець-Подільський, південний схил над каньйоном р. Смотрич
(PTR, Круцкевич, 1939); Кам’янець-Подільський район, с. Кубачівка, південний схил
над р. Смотрич (PTR, Срібняк, 1942) – перевизначено в 2001 р. О. Кагало як P.
nigricans. За літературними даними вказується для Івахновецьких товтр, товтри
«Несамовита» Чемеровецький район, с. Залуччя, а також для степових схилів річок і
товтр у Кам’янець-Подільському, Смотрицькому, Чемеровецькому районах (тепер –
Смотрицька, Чемеровецька, Кам’янець-Подільська об’єднані територіальні громади
Кам’янець-Подільського району) (Новосад, Крицька, Любінська, 2009; Онищенко,
Андрієнко, 2012; Круцкевич, 1962).
Тепер розглянемо біологічні особливості P. patens. Сон розкритий, або
широколистий – це ранньовесняний вид з родини жовтецевих. Трапляється на
відкритих сухих схилах і луках. Головною ознакою P. patens є цвітіння до появи
листків. Самі ж листки пальчасторозсічені, зібрані біля стебла у прикореневу розетку
на довгих черешках, з’являються після, інколи наприкінці цвітіння. Як тільки розтане
сніг, з товстого чорного кореневища починають відростати короткі квітконосні стебла
з поодинокими дзвоникоподібними квітками на верхівці. Здається, ніби квіти ростуть
на поверхні ґрунту без стебла. Квітки надійно вкриті від весняних заморозків
волосками та приквітковими листочками. Оцвітина буває від світло до темно
фіолетового кольору. Плоди – сім’янки із пірчастими стовпчиками, які дозволяють
поширюватись насінню на великі відстані. Цвіте сон розкритий у квітні-травні, іноді
повторно у серпні-вересні (Вісюліна, 1953; Цвелев, 2001; Юзепчук, 1937; Червона…,
2009).
Були проведені дослідження на Івахновецьких товтрах – товтрі «Коломийка», що
розташована в межах Закупненської громади Кам’янець-Подільського району. У
2020 р. (І. Одукалець) підтверджено місцевиростання популяції P. patens у цьому
локалітеті. У 2022 р. нараховано 58 генеративних особин. Під час наших досліджень у
2023 р. виявлено 33 особини, у 2024 р. – 78.
P. patens відмічено на вершині, а також на південно-західній та південно-східній
експозиції схилів товтри «Коломийка». Популяція включає 3 окремі локуси товтрової
гряди. Найбільша ценопопуляція виявлена на 2-й товтрі. Вид трапляється у складі
асоціації Sempervivo ruthenici-Sedetum ruprechtii (Cl. Koelerio-Corynephoretea), яка
розвивається на «кам’яних лобах» і полицях. Домінуючими видами є молодило руське
(Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B.Lehm.), очиток їдкий (Sedum acre L.) – по 30-