Page 79 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

78 Дацко Т.М., Качмар Н.В.

Висновки

На основі проведених досліджень було встановлено особливості фауни та
населення колембол в основних типах агроценозів Жовківського району Львівської
області, оцінено основні напрямки трансформації досліджених угруповань під
впливом вирощування певного виду сільгоспкультури, а також запропоновано
апробовані біомаркери для оцінки екологічної якості едафотопу в агроценозах із
використанням колембол.
1. Виявлено, що населення колембол агроценозів дослідженого регіону в цілому
характеризується малим видовим багатством і значною варіабельністю показників
2
щільності населення (від 0,1-1,24 тис. ос./м ). У досліджених агроценозах загалом було
виявлено 43 види колембол, які належать до 29 родів і 10 родин. Встановлено, що
окремі ценотичні фауни (α b-різноманіття) включають від 5 до 21 видів колембол
(в середньому 13,9). В одній ґрунтовій пробі (α a-різноманіття) трапляється від 1 до 8
видів колембол (в середньому 2,1). Найвища ємність середовища для колембол на рівні
αa-різноманіття характерна для пшеницевого агроценозу, а найменша – картопляного.
2. Особливості екологічної структури угруповань колембол досліджених
агроценозів полягають у кількісному переважанні лучно-степових, еврибіонтних і
компостних видів колембол над лісовими, лучними і лісо-лучними, які характерні для
природних екосистем району дослідження.
3. Виявлено, що екологічне різноманіття угруповань колембол може помітно
відрізнятися не тільки в різних типах досліджених агроценозів, але й різних варіантах
того самого типу. Це може бути пов’язано як із особливістю локальних екологічних
умов у конкретних едафотопах так і з використанням різних агротехнічних заходів.
4. Встановлено, що під впливом сільськогосподарського використання землі
радикально змінюється структура угруповань Collembola, порівняно з їхніми
природними аналогами. Ці трансформації обумовлені а) зменшенням показників
загального видового багатства, б) зміною якісного складу і кількісного співвідношення
домінантів, спектрів екологічних груп та життєвих форм, а також в) зменшенням
структурованості самих угруповань, які можна оцінити за індексами Шеннона і
Сімпсона.
5. Запропоновано використовувати такі біомаркери якості ґрунтів у агроценозах,
як: а) індекси різноманіття Шеннона, Сімпсона та Бергера-Паркера, б) структура
домінування і якісний склад домінантів, в) спектри життєвих форм і г) спектри
екологічних груп. Натомість виявлено, що показники щільності населення колембол є
малочутливими до сільськогосподарського використання землі.

Гоблик К.М., Капрусь І.Я. 2015. Урбаногенна трансформація угруповань колембол
Закарпатської низовини. Природа Західного Полісся та прилеглих територій.
Луцьк. № 12. 163–171.
Капрусь І.Я. 2010. Таксономічна структура і типологія регіональних фаун ногохвісток
(Collembola) Євразії. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 26.
С. 39–50.