Page 7 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

6 Климишин О.С, Савицька А.Г.

територій природно-заповідного фонду. Значна кількість відомостей із зборів бріофітів
задіяна для складання видового списку мохоподібних Карпатського біосферного
заповідника (Данилків та ін., 1997), а також списку мохоподібних НПП «Гуцульщина»
(Вірченко, Нипорко, 2011). У публікації К.О. Уличної та Л.Я. Партики описані нові 4
види і 2 форми видів для бріофлори України із Чивчинських гір (Улична, Партика, 1970).
Гербарні матеріали є цінною базою для потреб моніторингу, особливо це
стосується важкодоступних гірських систем. Так, за результатами досліджень
бріологів З.І. Мамчур, Ю.А. Драча, М.В. Чуби і І.С. Данилківа та їх ревізії матеріалів
колекцій бріофітів гербаріїв LWS і LW, що містять значні збори з території Карпат,
підсумовано список мохоподібних високогір’я Чорногори у кількості 333 видів, а
також виокремлена їхня раритетна складова (Мамчур та ін., 2018).
Ваучерні гербарні матеріали є важливими також при проведенні історичних
порівнянь конкретних груп чи видів мохоподібних, адже вони містять унікальну
інформацію представлення бріофлори території України на практично столітньому
відтинку часу. Так, О.О. Барсуков, досліджуючи комплекс видів Ulota crispa,
проаналізував 69 зразків роду Ulota, що зберігаються у гербарії LWS (Барсуков, 2020).
Інформацію, що надають колекції гербарію, використовував у дослідженні роду Pohlia
відомий бріолог В.М. Вірченко (Вірченко, 2010).
Цінність бріологічної колекції гербарію LWS для досліджень окремих таксономічних
груп підтверджують також публікації Л.Я. Партики і К.О. Уличної. Ними було здійснено
критичний аналіз зразків роду Dicranum, що зберігаються у гербарії LWS і у фондах
Національного гербарію України KW Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного. В результаті
були встановлені анатомо-морфологічні особливості Dicranum muchlenbeckii та
поглиблено інформацію про визначення видів цього роду (Партика, Улична, 1987). На
основі гербарних зразків із бріологічної колекції гербарію LWS встановлені морфологічні
особливості видів Rhizomniumpunctatum і R. Magnifolium К.О. Уличною та
І.С. Данилківим. Для дослідження були використані матеріали бріологічних колекцій
гербарію LWKS Інституту екології Карпат НАН України і LWS, а також зібрані авторами
матеріали в околицях Львова (Улична, Данилків, 1983).
Інформацію про поширення видів, яку надають гербарні колекції LWS,
використовували у дослідженні сфагнових мохів Ґорґа ́ н та Малого Полісся, що на
Львівщині (Мамчур та ін., 1918; Притула та ін., 2022). У цих дослідженнях окрім
переліку видів, наводиться також і екологічна характеристика мохоподібних
досліджуваних територій. Гербарні колекції надають можливість для встановлення та
уточнення поширення видів з огляду на появу нової наукової інформації. Так,
досліджуючи колекції гербаріїв KW, LWS і природознавчого музею Будапешту
(Угорщина), серед зразків Rhodobryum roseum, насамперед із Криму, Поділля,
Закарпаття, науковці виділили новий вид Rhodobryum ontariense. У праці, що була
опублікована за результатами цього дослідження, наведено список перевизначеного та
підтвердженого матеріалу у цих гербарних збірках (Партика та ін., 1990).
Серед досліджень закономірностей та особливостей поширення видів
мохоподібних можна виділити ті, які базуються на вже зібраному у минулому
матеріалі. До прикладу, дослідження зборів 1960-х років з Українських Карпат, що
зберігаються в гербарії LWS, дозволили визначити два нових для флори України види
листяних мохів: Paraleucobryum sauteri та Seligeria campylopoda (Улична, 1974).
Бріологічну колекцію і надалі продовжують поповнювати українські бріологи. Так,