Page 5 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

4 Климишин О.С, Савицька А.Г.

монографічність, географічна репрезентативність, час збору, значення для моніторингу
стану біоти; науково-освітній потенціал – дидактична цінність, у т. ч. наявність рідкісних,
унікальних, атрактивних і експресивних музеалій, а також можливість залучення до
науково-освітніх і просвітницьких музейних та інтернет-програм. У підсумку
зазначаються – значення колекції для збереження природної спадщини, перспективи її
подальшого використання для проведення наукових досліджень, а також можливості
зберігання та поповнення (Шман, 2023; Климишин, 2024в).
Фонд несудинних рослин гербарію LWS Державного природознавчого музею НАН
України (далі - ДПМ) станом на 1.01.2024 р. налічує 25233 зразків і складається з трьох
частин:
1. Hepaticae (печіночники, 1951 зразки) – включають зразки, що належать до двох
класів мохоподібних: Anthocerotopsida (антоцеротовидні) та Hepaticopsida
(печіночники). Більша частина зразків зібрана і опрацьована К.О. Уличною з території
Івано-Франківщини. В колекцію включені ексикати зі зборів Ліндберга, отримані по
обміну з Фінляндії (Гельсінський університет);
2. Sphagnidae (сфагнові мохи, 329 зразків) – зібрані та визначені, переважно, на
Івано-Франківщині К.О. Уличною;
3. Bryidae (листяні мохи, 22953 зразки) – основну частину колекції становлять
збори 1950-80 років К.О. Уличної, В.М. Мельничука і М.П. Слободяна з території
західних областей України, а також з Криму та Росії (Алтай і Приморський край).
Колекція майже повністю репрезентує видовий склад цієї групи рослин України.
Бріологічна колекція як окремий розділ гербарію LWS ботанічного фонду ДПМ
була сформована на основі особистих бріологічних матеріалів чл.-кор. АН УРСР А.С.
Лазаренка та колекторів, що були зібрані у передвоєнні роки на теренах східних
регіонів України, в Білорусі, на Кавказі, в Середній Азії та Далекому Сході Росії
(Климишин, Савицька, 2018а). Найбільш інтенсивно колекція мохоподібних
поповнювалася в 1947-54 роках, коли було організовано низку бріологічних
експедицій в Українські Карпати (А.С. Лазаренко, М.П. Слободян, К.О. Улична), на
Волинське Полісся та в Крим (В.М. Мельничук). У 1960-63 роках величезний
бріологічний матеріал було зібрано К.О. Уличною з Буковини під час геоботанічного
обстеження Українських Карпат, а також територій Передкарпаття та Поділля.
Пізніше, у 1970 році, переважно на цих матеріалах В.М. Мельничуком було видано
«Определитель лиственных мхов средней полосы и юга Европейской части СССР»
(Мельничук, 1970). На період (1958-63 років) припадає робота львівських бріологів
(А.С. Лазаренко, В.М. Мельничук, К.О. Улична) над «Флорою мохів УРСР». Було
підготовлено перший варіант рукопису по акрокарпних мохах. Однак, у зв’язку з
реорганізацією та зміною напряму наукових робіт відділу, ці матеріали були передані
для завершення Г.Ф. Бачуриній до Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР в
Київ. У сучасному періоді фонди мохоподібних поповнювали М.Є. Рагуліна, О.Т.
Кузярін, А.Г. Савицька, Я.Ю. Бублик.
Колекція бріофітів представляє видовий склад мохоподібних України. Численні
збори бріологічного матеріалу із західних областей України репрезентують видове
різноманіття Карпат і Передкарпаття. Наявні значні збори із території Криму
(М.П. Слободян, В.М. Мельничук, М.Є. Рагуліна та ін.). Окрім території України,
представлені збори із територій Кавказу, Алтаю, Далекого Сходу. У бріологічній
колекції представлені ексикати і дублетні зразки, що надійшли за обміном із Польщі,