Page 4 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40
P. 4
Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 40 (Львів, 2024)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 40 (Lviv, 2024)
Музеологія
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2024.40.3-12
УДК 582.32:502.7 (477)
1, 2
2
Климишин О.С. , Савицька А.Г.
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
БРІОЛОГІЧНОЇ КОЛЕКЦІЇ ГЕРБАРІЮ LWS
У статті обґрунтовано значення наукового потенціалу бріологічної колекції
гербарію LWS Державного природознавчого музею НАН України, як джерельної бази
практичних наукових досліджень. Наведено основні критерії інтегральної
експертної оцінки природничомузейної колекції, що включають ознаки як самої
колекції, так і результати атрибуції її складових. Проаналізовано вагомі здобутки
основних колекторів-науковців, які в різний час опрацьовували унікальні музейні збори
бріофітів. Дана оцінка колекції для збереження природної спадщини, перспективи її
подальшого використання для проведення наукових досліджень, а також можливості
її тривалого зберігання та поповнення з метою підвищення таксономічної та
географічної репрезентативності мохоподібних. Представлено досвід застосування
оцифрування колекційних гербарних бріологічних матеріалів, що стало важливим
чинником для надійної фіксації цієї інформації та оптимізації процесу подальшого
наукового опрацювання колекцій.
Ключові слова: науковий потенціал, критерії оцінки, бріологічна колекція, гербарій
LWS, оцифрування.
Природниче колекціонування полягає у зборі та зберіганні пам’яток природи у
певному порядку з науковою, науково-освітньою та просвітницькою метою (Климишин,
2003), а сама природнича колекція може бути визначена як сукупність музеалій, або
музейних предметів у складі природничомузейних фондів, які окрема людина або
організація зібрали, класифікували, відібрали і зберегли в безпечному місці, тобто які
пройшли процес музеалізації (Климишин, 2024а). Природничі колекції слугують одним
з основних джерел наукової інформації для різноманітних досліджень, зокрема
еволюційних, філогенетичних, біогеографічних і таксономічних (Загороднюк,
Червоненко, 2015; Holmes et al., 2016; Miller et al., 2020; Shultz et al., 2021).
Цінність природничих колекцій може бути встановлена за науковими, культурними,
історичними, освітніми, фінансовими та іншими критеріями, проте наукова цінність
природничих колекцій, як правило, набагато важливіша за їх фінансову вартість. ЇЇ
визначення можливе лише при розробці чітких і зрозумілих критеріїв. Основні критерії
інтегральної експертної оцінки природничомузейної колекції включають ознаки як самої
колекції, так і результати атрибуції її складових – музеалій (Дзюбенко, Климишин, 2023;
Климишин, 2024б). До таких критеріїв входять: загальна оцінка – вид колекції, місце у
структурі музейного зібрання, науковій інфраструктурі України і світу, збереженість,
охорона, фондово-облікова документація, стан інвентаризації, показники оцифрування;
наукова цінність – географія зборів, історія комплектування та колектори, ваучерність,
таксономічний склад, наявність типового матеріалу, реліктових і червонокнижних видів,
