Page 69 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 69

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.67-76

            УДК 581.526:581.524

            Кияк В.Г.

            ВЗАЄМОВПЛИВ І СПРЯЖЕНІСТЬ МІЖ ПОПУЛЯЦІЯМИ АЛЬПІЙСЬКИХ
            ФІТОЦЕНОЗІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

                  Подано  результати  досліджень  асоційованості  і взаємовпливу між  популяціями  видів
               рослин  найбільш  поширених  альпійських  фітоценозів  Українських  Карпат.  Об’єктами
               досліджень  були:  Calamagrostis  villosa,  Campanula  alpinа,  Carex  curvula,  C.  sempervirens,
               Deschampsia cespitosa, Festuca airoides, Helictotrichon versicolor, Hieracium alpinum, Homogyne
               alpina, Juncus trifidus, Leontodon croceus, Ligusticum mutellina, Loiseleuria procumbens, Nardus
               stricta,  Potentilla  aurea,  Rhododendron  myrtifolium,  Sesleria  coerulans,  Soldanella  hungarica,
               Vaccinium myrtillus, V. uliginosum, V. vitis-idaea. Досліджено типові альпійські угруповання,
               що розташовані на найвищому гірському хребті Українських Карпат – Чорногорі в діапазоні
               висот від 1750 м н.р.м. до вершин понад 2000 м. Застосовано спосіб вивчення взаємовідносин
               на  основі  визначення  спряженого  трапляння  і  асоційованості  у  взаємному  розташуванні
               видів.  Навколо  особин  діючого  виду  обліковували  особини  усіх  сусідів.  Отримані  дані
               порівнювали  зі  щільністю  популяцій  цих  видів  в  контурах  площі  досліджуваних
               фітоценозів.  За  нейтральної  взаємодії  між  видами,  відсоткове  співвідношення  особин
               популяцій, встановлене за сусідством, повинно відповідати їх відсотковому співвідношенню,
               встановленому  за  середньою  щільністю  у  фітоценозі.  Суттєві  відхилення  свідчать  про
               взаємовплив  або асоційованість  між  видами.  Виявлено  наявність  активного  взаємовпливу
               між  більшістю  видів  рослин  альпійського  поясу.  Домінанти  альпійських  фітоценозів
               виявляють нейтральний або слабко виражений характер взаємодії між собою. Асектаторні
               види є менш конкурентоздатними, проте більш пластичними у освоєнні вільних екологічних
               ніш. Між домінантами і асектаторами часто виявляється негативна взаємодія. Характер
               стосунків між одними й тими ж видами може змінюватися у різних ценозах. Наявність видів
               рослин, котрі є позитивними сусідами, у значній мірі створюють передумови  для колонізації
               площ.  Для  відновлення  фітоценозів  альпійського  поясу,  на  яких  дерновий  покрив  зазнав
               порушення,  у  травосумішах  доцільно  використовувати  окрім  домінантів,  зокрема,
               Helictotrichon versicolor, який успішно освоює незадерновані ділянки і має позитивний зв'язок
               з багатьма видами.
                  Ключові слова: взаємовплив між рослинами, популяції, високогір’я Карпат.

               Вивчення взаємного розташування популяцій у фітоценозах дає можливість виявити
            взаємостосунки між ними. У поглибленому вивченні взаємодій між видами полягають
            перспективи  пізнання  і  розкриття  природи  явищ  і  процесів,  що  відбуваються  у
            екосистемах  (Дідух,  1998).  Проте  такі  дослідження  проводяться  здебільшого  у
            спрощених лабораторних і  експериментальних умовах (Falińska, 2002), агрофітоценозах
            (Wettberg, Weiner, 2004), або мають надто загальний характер (Begon, 1997). Особливо
            проблематичною є кількісна оцінка взаємин між видами рослин у природних умовах. Це
            пов’язане  з  багатьма  об’єктивними  причинами,  як  от:  значна  відмінність  величини
            горизонтальних  і  вертикальних  проекцій  у  видів  рослин  різних  життєвих  форм  і  на
            різних  вікових  стадіях;  неоднорідність  напруженості  фітогенного  поля  в  контурах
            особин; відсутність чітких меж їхніх фітогенних полів; певна умовність розмежування
            особин у вегетативно рухливих видів і неявнополіцентричних біоморф; висока сезонна
            динамічність  різних  видів;  складна  конфігурація  кореневих  систем  тощо.  Водночас,
            якомога повніше виявлення стосунків між видами є істотним атрибутом екологічних
            досліджень,  спрямованих  на  розкриття  механізмів  і  закономірностей  формування  й
   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74