Page 215 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

212 Архіпова Х. І.

Розпочато виконання прикладної теми «Аналіз історії формування музейних фондів із
застосуванням музейно-інформаційного ресурсу Центр даних «Біорізноманіття України».
Проаналізовано літературні джерела з ботаніки та ентомології опубліковані до 1899 р.,
виокремлено однотипні етикетки та визначено їхню належність до певних збирачів. Підготовано
оригінали-макети каталогів оцифрованих музейних предметів з родів Leucorrhinia (Odonata,
Libellulidae), Odacantha (Coleoptera, Carabidae), Habroloma (Coleoptera, Buprestidae), Chrysopa
(Neuroptera, Chrysopidae); видів Asplenium viride Huds., 1762 (Polypodiales, Aspleniaceae), Bombus
muscorum (Linnaeus, 1758) (Hymenoptera, Apidae). Доопрацьовано та вдосконалено програмне
забезпечення музейно-інформаційного ресурсу Центр даних «Біорізноманіття України», створено
розділ «Віртуальні колекції» у якому представлені колекції Й. Дзєндзєлевича, М. Ломницького, І.
Верхратського, О. Волощака, А. Ремана, В. Дідушицького. Центр даних «Біорізноманіття
України» поповнено 10336 записами (Chromista – 2, Fungi – 86, Plantae – 2870, Animalia – 7378), з
них: таких, які мають інвентарні номери (Plantae – 1989, Animalia 2372). Введено 474 види
(Chromista – 2, Fungi – 63, Plantae – 93, Animalia – 316). Оцифровано колекцію ряду Raphidioptera з
основного фонду музею – 48 екз. 6 видів, колекцію твердокрилих родини Ciidae – 87 екз. 16 видів,
1 вид з роду Bombus, а також 122 екземпляри денних метеликів 10 видів.
Впродовж першого року виконання прикладної теми «Методологічні засади експертної оцінки
наукового потенціалу природничих колекцій» розпочато розробку методології експертної оцінки
наукового потенціалу природничих колекцій Державного природознавчого музею НАН України з
метою визначення їх місця у науковій інфраструктурі України та світу, популяризації наукового та
науково-освітнього значення природничих колекцій для збереження природної спадщини,
біорізноманіття та фундаментальних наукових досліджень. Проаналізовані кращі закордонні та
вітчизняні практики управління природничими колекціями, налагоджена співпраця з Національним
Інститутом Спадщини Республіки Польща, отримані матеріали щодо польського законодавства в
галузі обігу палеонтологічних колекцій, отримані консультації та відповідні методичні матеріали
щодо розробки планів реагування на надзвичайні ситуації для природничих колекцій у музейних
експертів з природничого сектору Асоціації німецьких музеїв, Національного музею Чехії (Прага),
Музею природи науки і техніки у м. Зальцбург (Австрія), Природничого музею університету
м. Цюріх (Швейцарія) та інших. На підставі напрацьованих підходів до пріоритизації за ціннісними
критеріями для природничих колекцій було проведено переміщення й убезпечення колекцій
хребетних тварин через загрози виникнення надзвичайної ситуації внаслідок воєнних дій.
Впродовж виконання завершального етапу фундаментальної теми «Заповнюючи пробіли у
мезозойській історії сітчастокрилих: систематика родин Rhachiberothidae та Babinskaiidae
задокументована у викопних смолах» опрацьовано колекцію бурштинів еоценового періоду із
включеннями, що зберігаються у Державному природознавчому музеї НАН України.
Досліджено колекції бірманського бурштину (М’янма) та Формації Крато (Бразилія), що
зберігаються у Державному природознавчому музеї Штутгарта (Німеччина). Доповнено матриці
морфопараметричних ознак викопних представників Rhachiberothidae та Babinskaiidae
(Neuroptera), що можуть слугувати основою для аналізу філогенетичних зв’язків сучасних та
викопних таксонів в межах цих модельних родин.
Впродовж 2022 року в музеї працювала одна виставка та частина стаціонарної експозиції
«Льодовикова епоха: повернення мамута до Львова». За результатами виконання наукових
досліджень і науково-фондової роботи опубліковано 96 наукових та науково-популярних праць.
Серед них 2 монографії, науково-популярне (електронне) видання, 38 випуск «Наукових записок
Державного природознавчого музею», 16 статей у наукових та періодичних виданнях, які включені
до наукометричних баз даних Scopus та/або Web of Sciense Core Collection, 8 статей у наукових
періодичних виданнях, які включені до інших наукометричних баз даних, 14 статей у наукових
виданнях, включених до Переліку наукових фахових видань України, 10 статей в інших наукових
виданнях, методичні рекомендації, 29 тез доповідей і 8 матеріалів міжнародних конференцій та
всеукраїнських науково-практичних заходів, 4 інші публікації та 2 науково-популярні статті.

Учений секретар музею
Х. І. Архіпова