Page 211 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 211

208           Орлов О. Л.,  Рагуліна М. Є., Борняк У. І.,  Дмитрук Р. Я.

                                          Природні  джерела  досліджуваної  території  пов’язані  з  баденським
                                      водоносним горизонтом. Для води досліджуваних джерел  характерна підвищена
                                                          3
                                      мінералізація (0,88 г/дм ) з високим вмістом гідрокарбонатів кальцію та магнію. За
                                      температурним  режимом  вони  є  холодноводними  (t  =  +10ºC),  за  реакцією
                                      середовища – нейтральними (рН = 6,78).
                                          У природному руслі потоку за всією його довжиною історично сформувалась
                                      унікальна система «прісноводних рифів» – біогерм, що утворюють на потоці каскад
                                      мілких  відокремлених  водойм  неправильної  форми.  Біогерми  утворились  з
                                      петрифікованими решток живих організмів – бактерій, водоростей, мохів (Geurts et
                                      al.,  2007).  Зазначимо,  що  ці  утвори  є  вкрай  важливими  як  для  підтримання
                                      різноманіття специфічної бріобіоти, що бере безпосередню участь у їхній побудові
                                      (Farr & Graham, 2017) так і  для населення чисельних бентосних безхребетних –
                                      представників мейофауни (Dražina et al., 2013).
                                          Важливе середовищеформуюче значення прісноводних біогерм як осередків
                                      підтримання  локального  біорізноманіття,  обумовлює  їхній  пріоритетний  статус
                                      згідно Директиви Європейського Союзу 92/43 ЄЕС «Про збереження природних
                                      оселищ та видів природної фауни і флори» (1992) (Кагало, Проць, 2012).
                                          На  досліджуваному  потоці  фітогерми  репрезентовані  головно  бріолітами  –
                                      скам’янілими колоніями мохоподібних (Hugonnot, 2017).  Едифікатором бріолітів
                                      на  досліджуваному  потоці  є  амфібійна  кальцієфільна  бріобіота,  що  представляє
                                      типову для рівнинних та передгірських регіонів Європи рослинність союзу Pellion
                                      endiviifoliae  Bardat  in  Bardat.  Вона  характеризується  домінування  таломних
                                      маршантіофітів:  Conocephalum  conicum  (L.)  Dumort.,  Pellia  endiviifolia  (Dicks.)
                                      Dumort. за помітної участі листяних мохів Palustriella commutata (Hedw.) Ochyra,
                                      Cratoneuron filicinum  (Hedw.) Spruce., Plagiomnium cuspidatum (Hedw.) T.J.Kop.,
                                      P.  undulatum  (Hedw.)  T.J.Kop  (Boucard  &  Ballaydier,  2016).  Ідентифікована
                                      рослинність  є  діагностичною  для  раритетного  оселища  «7220:  Жорстководні
                                      джерела на травертинах з утворенням туфу» з природоохоронного переліку Natura-
                                      2000 (Guide de…, 2016). Наголосимо, що з метою охорони цього біотопу, яке має
                                      дуже обмежене поширення в природі, необхідно зберегти не тільки саме оселище,
                                      але і його оточення та гідрологічну систему загалом (Кагало, Проць, 2012).
                                          На жаль, активні бріоліти під колоніями живих мохів збереглись лише у верхів’ї
                                      потоку.  Нижче,  на  ділянці  між  дорогою  та  дачною  забудовою,  за  специфічним
                                      мікрорельєфом  простежуються  залишки  інактивованих  «рифів»,  що  втратили
                                      здатність до наростання через  відсутність тут туфогенної бріобіоти (рис. 1).
                                          В  заплаві  відмічено  рідкісні  види  рослин,  занесених  до  Червоної  книги
                                      України (Наказ № 111) – весняний ефемероїд Leucojum vernum L., 2 види орхідей –
                                      Neottia  nidus-avis  (L.)  Rich.  і  Platanthera  bifolia  (L.)  Rich.,  що  підвищують
                                      созологічне  значення  долини  потоку.  Маршантіофіт  Pellia  endiviifolia,  що
                                      діагностує раритетне оселище «7220», є регіонально-рідкісним для досліджуваного
                                      регіону (Бойко М., 2010).
   206   207   208   209   210   211   212   213   214   215   216