Page 243 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

240 Гуштан К. В., Гуштан Г. Г.

Рис. 3. Видове різноманіття бабок, що занесені до Червоної книги України у розрізі
фізико-географічних районів Українських Карпат (Центр даних «Біорізноманіття
України») (http://dc.smnh.org/).
Примітка. 1 – Передкарпатська височинна область; 2 – Верхньодністровські Бескиди; 3 –
Сколівські Бескиди; 4 – Крайові Ґорґани; 5 – Зовнішні (Скибові) Ґорґани; 6 – Покутські Карпати;
7 – Буковинські Карпати; 8 – Яловичорські гори; 9 – гори Гриняви; 10 – Чивчини; 11 –
Чорногора; 12 – Мармарош; 13 – Свидовець; 14 – Внутрішні (Привододільні) Ґорґани; 15 –
Стрийсько-Сянська Верховина і Верховинський Вододільний хребет; 16 – Полонина Рівна; 17 –
Полонина Боржава; 18 – Полонина Красна; 19 – Хуст-Солотвинська улоговина; 20 – Гутинський
масив; 21 – масив Великий Діл-Тупий; 22 – масив Маковиця-Синяк; 23 – масив Вигорлат; 24 –
Закарпатська низовинна область.

Для територій Українських Карпат вказано 7 видів бабок, які включені до Червоної
книги України (Cordulegaster bidentatus, C. boltonii, Anax imperator, Calopteryx virgo,
Ophigomphys cecilia, Sympetrum pedemontanum, Coenagrion armatum). Всі раритетні
види зафіксовані для Передкарпатської височинної області (рис. 3). Для Зовнішніх
(Скибових) Ґорґан, Покутських Карпат та Закарпатської низовинної області відмічено
по п’ять видів, а для Покутських Карпат – 4 види.
У чотирьох фізико-географічних районах (Яловичорські гори; Гори Гриняви;
Стрийсько-Сянська Верховина і Верховинський Вододільний хребет; Гутинський
масив) не реєструвалося жодного виду, з занесених до Червоної книги. Це можна
пояснити важкою доступністю розглянутих регіонів та їх малою вивченістю. Слід
зазначити що найпоширенішим серед видів в Українських Карпатах, які знаходяться
під охороною є Cordulegaster bidentatus. Це може бути пов’язано з тим, що вид володіє
високою пластичність до умов існування, а саме це можуть бути неглибокі потоки та
струмки. Може підніматися в гори на значну висоту, до 1700 м н.р.м. Але, цей вид
трапляється на території України тільки в передгірських та гірських регіонах.
Ще один інструмент, що є доступним в Центрі даних «Біорізноманіття України» є
генератор агрегаційних карт. Вибрана територія ділиться на квадрати розміром 20×20
км, в кожному з яких в автоматичному режимі обраховується кількість зареєстрованих
видів. Інтенсивність забарвлення квадратів залежить від кількості видів зафіксованих