Page 241 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

238 Гуштан К. В., Гуштан Г. Г.

інших предметів, котрі виступають з води проводили збір личинкових шкірок
(екзувіїв). Таксономічне визначення матеріалу проводили за працями (Матушкина,
Хрокало, 2002; Скворцов, 2010; Dijkstra, 2006).
Для проведення оцінки різноманіття бабок Українських Карпат та Закарпатської
низовини слугували власні спостереження та збори личинок та імаго (2012-2022 рр.),
аналіз літературних даних, музейних фондових колекцій. Проаналізовано колекцію
бабок ДПМ НАНУ, Природничого музею Чернівецького національного університету.
Проведено апробацію визначення просторового розподілу бабок у розрізі фізико-
географічних областей Українських Карпат. За основу взято фізико-географічне
районування областей за атласом: «Загальногеографічний атлас України» (2004).
Визначено їхню фауністичну подібність за допомогою інтегрованих у вебресурс
індексів Соренсена та Жакара.

Результати досліджень

Вебресурс «Біорізноманіття України» дозволяє провести оцінку видового
різноманіття бабок Українських Карпат. Вслід за І.І. Дедю (1990) під видовим
різноманіттям маємо на увазі число різноманітних видів в даному угрупованні або
області. Загалом у базі представлено інформацію про 1565 знахідок для досліджуваної
території (рис. 1). Внесені дані не претендують на вичерпність, а відображають
сучасний стан вивчення бабок Українських Карпат. Для території Українських Карпат
зареєстровано 65 видів бабок із 27 родів та 9 родин (Горб, Павлюк, Заморока, та ін.,
2017; Мартынов А.В, Мартынов В.В., 2008; Микітчак, та ін., 2014, Смірнов, 2017;
Спуріс, 2000; Павлюк, 1990; Holuša, 2009), що відображено в Центрі даних
«Біорізноманіття України».

Рис. 1. Карта знахідок бабок Українських Карпат (Центр даних «Біорізноманіття
України») (http://dc.smnh.org/).