Page 240 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 240

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)

            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.237-244

            УДК 595.7

            Гуштан К.В., Гуштан Г.Г.

            АПРОБАЦІЯ ВЕБРЕСУРСУ «БІОРІЗНОМАНІТТЯ УКРАЇНИ» НА ПРИКЛАДІ
            БАБОК (INSECTA: ODONATA) УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

                  В статті розглянуті окремі можливості вебресурсу «Біорізноманіття України» для
               аналізу колекцій, спостережень та літературних даних на прикладі бабок для території
               Українських Карпат. Досліджено можливості аналізу просторового розподілу Odonata
               у розрізі  фізико-географічних областей модельної  території. Визначено фауністичну
               подібність адміністративних областей за допомогою інтегрованих у вебресурс індексів
               Соренсена  та  Жакара.  Встановлено  гірські  масиви,  які  є  перспективними  для
               подальшого дослідження фауни та екології бабок.
                  Ключові слова: бабки, Українські Карпати, фауністична подібність, база даних,
               інформаційні технології.

               Проблема  зменшення  біологічного  різноманіття  з  кожним  роком  постає  більш
            гостро для нашої країни. Не зважаючи на те, що Україна займає 5,7% площі Європи,
            на  її  території  представлено  не  менше  35%  європейського  біорізноманіття,  що
            визначає важливу роль даної території, як банку збереження генетичного потенціалу
            та біологічного різноманіття (Гуштан, 2022).
               Господарська  діяльність  людини,  нераціональне  використання  ресурсів  зумовлює
            необхідність  сучасних  можливостей  для  обліку  та  оцінки  біорізноманіття,  які
            зорієнтовані в першу чергу на вирішення завдань збереження видів у їх просторовому
            розподілі.  Вирішення  цього  питання  спонукало  до  формування  стратегії  розвитку
            моніторингу  біологічного  різноманіття  в  Україні  (Стратегія  розвитку…,  2022),  яка
            забезпечувала б збір, обробку, збереження та аналіз інформації про стан навколишнього
            природного  середовища,  прогнозування  його  змін  та  впровадження  науково
            обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень. Центр
            даних «Біорізноманіття України» забезпечує всі перераховані вище функції, крім того
            надає вільний доступ до даних в мережі Інтернет.
               Бабки  є  одним  з  найбільш  древніх  рядів  комах  і  відрізняються  високою
            морфологічною спеціалізацією, в світі налічується понад 6300 видів (Samways, Deacon,
            2022). Незважаючи на древність класу, бабки нині – процвітаюча група комах, про що
            свідчить  їх  широке  розповсюдження,  видове  різноманіття  і  велика  кількість  в
            прісноводних і навколо водних екосистемах практично у всіх кліматичних зон. Бабки,
            личинки та дорослі особини є незамінними ланками будь-якого харчового ланцюга
            водно-болотних  угідь,  прилеглих  лісів  та  лук.  Також,  вони  регулюють  чисельність
            дрібних  кровосисних  комах.  Метою  нашої  роботи  була  апробація  окремих
            можливостей вебресурсу «Біорізноманіття України» на прикладі бабок Українських
            Карпат. Такий підхід для аналізу різноманіття бабок зроблений вперше.

               Матеріали і методи досліджень

               Збирали  личинок  бабок  за  допомогою  сачка  з  металевим  обідком  та  мішком  з
            капронової  сітки  з  розміром  комірок  2-3  мм.  Для  донних  субстратів,  де  переважає
            галька  і  гравій  використовували  скребок  з  вхідним  діаметром  20  см.  Для  вилову
            фітофільних личинок застосовували метод візуального огляду, а саме звертали увагу
            на водні зарослі, збір проводили вручну. Зібраний матеріал фіксували 80% розчином
            етилового спирту. Для кожної проби заповняли етикетку, в якій вказували місце, дата
            збору та біотопний опис (Афанасьєв, 2001). З прибережної рослинності, каміння та
   235   236   237   238   239   240   241   242   243   244   245