Page 248 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 248

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)

            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.245-256

            УДК 595.762.12(477)

                           1
            Канарський Ю.В. , Панін Р.Ю. 2

            НОВІ ЗНАХІДКИ РІДКІСНИХ ВИДІВ ЖУКІВ-ТУРУНІВ
            (COLEOPTERA, CARABIDAE) НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ

                  Наведено  деякі  результати  20-річних  досліджень  карабідофауни  у  західних  регіонах
               України – Західному Поліссі, західному Волино-Поділлі та Українських Карпатах. Зокрема,
               6 видів турунів уперше достовірно виявлено (підтверджено) для території України (Trechus
               rivularis, Bembidion transsylvanicum, Agonum hypocrita, A. scitulum, Amara pulpani, Cymindis
               vaporariorum),  і  5  –  уперше  знайдено  на  заході  України  (Tachys  fulvicollis,  Pogonus
               luridipennis, Laemostenus venustus, Platynus longiventris, Badister collaris). Знахідки решти 33
               видів є цікавими у біогеографічному й екологічному сенсах та доповнюють відомості про
               ареал і оселища цих, здебільшого рідкісних і локально поширених, таксонів на теренах краю:
               Leistus  baenningeri,  Nebria  livida,  Calosoma  sycophanta,  Carabus  clathratus,  C. menetriesi,
               C. nemoralis,  C. intricatus,  Dyschirius  thoracicus,  Miscodera  arctica,  Duvalius  roubali,
               D. ruthenus,  Trechus  amplicollis,  Bembidion  latiplaga,  B. bruxellense,  B. humerale,
               B. schueppelii, Agonum antennarium, Olisthopus sturmii, Amara makolskii, A. quenseli, Harpalus
               solitaris,  Ophonus  rupicola,  O. subsinuatus,  Parophonus  maculicornis,  Callistus  lunatus,
               Chlaenius  kindermanni,  Oodes  gracilis,  Licinus  cassideus,  Masoreus  wetterhallii,  Lebia
               marginata, Philorhizus quadrisignatus, Lionychus quadrillum, Brachinus explodens. Особливої
               уваги заслуговують несподівані знахідки видів у віддалених від їх основного ареалу локаціях
               чи  нехарактерних  оселищах,  а  також  повторні  знахідки  дуже  рідкісних  видів  після
               багаторічної перерви у тих самих місцевостях, що були відомі за вказівками 100-150-річної
               давності.  Деякі  нові  знахідки  зумовлені  маловідомістю  окремих  видів  з  таксономічно-
               дискусійних  причин  або  проблемної  ідентифікації  (Laemostenus  tichyi,  Agonum  hypocrita,
               Amara makolskii, Chlaenius kindermanni). Загалом, результати досліджень вказують на те,
               що навіть на такій відносно добре вивченій у фауністичному плані території, як західні
               регіони України, регулярно трапляються нові ентомологічні знахідки, які до того ж часто
               «випадають» з конвенційного біогеографічного та екологічного контексту. Це свідчить як
               про  перспективи  подальших  досліджень,  так  і  про  потребу  розвитку  комплексного
               екосистемно-біогеографічного підходу до вивчення різноманіття ентомофауни.
                  Ключові  слова:  жуки-туруни,  фауна,  біорізноманіття,  Західне  Полісся,  Волино-
               Поділля, Українські Карпати.

               Історія ентомологічних досліджень на заході України розпочалася з середини ХІХ
            століття. Протягом наступних майже 100 років найкраще вивченими з цього погляду
            виявилися тогочасні землі Східної Галичини у складі Австро-Угорщини (до 1918 р.), а
            згодом  –  другої  Речі  Посполитої  (1919–1939).  Нині  це  територія  Львівської,  Івано-
            Франківської  і  Тернопільської  (частково)  областей.  Вагомий  внесок  у  вивчення
            колеоптерофауни краю зробили такі відомі галицькі натуралісти, як М. Новицький,
            Ж. Круль,  М. Ломницький,  М. Рибінський,  Р. Кунце  та  інші  дослідники  австро-
            угорського і польського історичних періодів. Найбільш тривалі й широкі фауністичні
            дослідження жуків Галичини пов’язані з постаттю видатного львівського натураліста
            Мар’яна Алоїза Ломницького (1845–1915), якому, зокрема, завдячуємо найповнішим
            опрацюванням  колеоптерофауни  міста  й  околиць  Львова  «Fauna  Lwowa  i  okolicy»
   243   244   245   246   247   248   249   250   251   252   253