Page 248 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 248
Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.245-256
УДК 595.762.12(477)
1
Канарський Ю.В. , Панін Р.Ю. 2
НОВІ ЗНАХІДКИ РІДКІСНИХ ВИДІВ ЖУКІВ-ТУРУНІВ
(COLEOPTERA, CARABIDAE) НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ
Наведено деякі результати 20-річних досліджень карабідофауни у західних регіонах
України – Західному Поліссі, західному Волино-Поділлі та Українських Карпатах. Зокрема,
6 видів турунів уперше достовірно виявлено (підтверджено) для території України (Trechus
rivularis, Bembidion transsylvanicum, Agonum hypocrita, A. scitulum, Amara pulpani, Cymindis
vaporariorum), і 5 – уперше знайдено на заході України (Tachys fulvicollis, Pogonus
luridipennis, Laemostenus venustus, Platynus longiventris, Badister collaris). Знахідки решти 33
видів є цікавими у біогеографічному й екологічному сенсах та доповнюють відомості про
ареал і оселища цих, здебільшого рідкісних і локально поширених, таксонів на теренах краю:
Leistus baenningeri, Nebria livida, Calosoma sycophanta, Carabus clathratus, C. menetriesi,
C. nemoralis, C. intricatus, Dyschirius thoracicus, Miscodera arctica, Duvalius roubali,
D. ruthenus, Trechus amplicollis, Bembidion latiplaga, B. bruxellense, B. humerale,
B. schueppelii, Agonum antennarium, Olisthopus sturmii, Amara makolskii, A. quenseli, Harpalus
solitaris, Ophonus rupicola, O. subsinuatus, Parophonus maculicornis, Callistus lunatus,
Chlaenius kindermanni, Oodes gracilis, Licinus cassideus, Masoreus wetterhallii, Lebia
marginata, Philorhizus quadrisignatus, Lionychus quadrillum, Brachinus explodens. Особливої
уваги заслуговують несподівані знахідки видів у віддалених від їх основного ареалу локаціях
чи нехарактерних оселищах, а також повторні знахідки дуже рідкісних видів після
багаторічної перерви у тих самих місцевостях, що були відомі за вказівками 100-150-річної
давності. Деякі нові знахідки зумовлені маловідомістю окремих видів з таксономічно-
дискусійних причин або проблемної ідентифікації (Laemostenus tichyi, Agonum hypocrita,
Amara makolskii, Chlaenius kindermanni). Загалом, результати досліджень вказують на те,
що навіть на такій відносно добре вивченій у фауністичному плані території, як західні
регіони України, регулярно трапляються нові ентомологічні знахідки, які до того ж часто
«випадають» з конвенційного біогеографічного та екологічного контексту. Це свідчить як
про перспективи подальших досліджень, так і про потребу розвитку комплексного
екосистемно-біогеографічного підходу до вивчення різноманіття ентомофауни.
Ключові слова: жуки-туруни, фауна, біорізноманіття, Західне Полісся, Волино-
Поділля, Українські Карпати.
Історія ентомологічних досліджень на заході України розпочалася з середини ХІХ
століття. Протягом наступних майже 100 років найкраще вивченими з цього погляду
виявилися тогочасні землі Східної Галичини у складі Австро-Угорщини (до 1918 р.), а
згодом – другої Речі Посполитої (1919–1939). Нині це територія Львівської, Івано-
Франківської і Тернопільської (частково) областей. Вагомий внесок у вивчення
колеоптерофауни краю зробили такі відомі галицькі натуралісти, як М. Новицький,
Ж. Круль, М. Ломницький, М. Рибінський, Р. Кунце та інші дослідники австро-
угорського і польського історичних періодів. Найбільш тривалі й широкі фауністичні
дослідження жуків Галичини пов’язані з постаттю видатного львівського натураліста
Мар’яна Алоїза Ломницького (1845–1915), якому, зокрема, завдячуємо найповнішим
опрацюванням колеоптерофауни міста й околиць Львова «Fauna Lwowa i okolicy»