Page 273 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

272

У 2001 р. Андрія Костянтиновича було обрано членом-кореспондентом Лісівничої
академії наук України, а у 2003 р. – членом-кореспондентом Екологічної академії наук
України. Він був членом Українського ботанічного товариства, Наукового товариства
імені Тараса Шевченка, членом редколегії "Наукових записок ДПМ" та "Наукових
праць Лісівничої академії наук України". Протягом наукової діяльності А.К.
Малиновський опублікував понад 100 наукових праць у галузі екології, фітоценології
і лісівництва, у т.ч. монографію "Монтанный элемент флоры Украинских Карпат" (К.:
Наук. думка, 1991. – 236 с.).
Андрій Костянтинович пройшов шлях від лаборанта до головного наукового
співробітника Музею. Він гідно продовжив і розвинув науковий напрям свого батька,
Костянтина Андрійовича, з вивчення флори і рослинності Українських Карпат. Сфера
його наукових зацікавлень дуже різноманітна й охоплює такі напрямки, як:
кальцефільна флора високогір’я Українських Карпат, сукцесії рослинності, тенденції
зміни рослинного покриву в Українських Карпатах, рослинність екотонів природних
та антропогенно змінених територій, нестабільність і проблема прогнозування
розвитку біосистем, адаптації біосистем, механізми адаптації та гомеостаз популяцій,
адаптаційно-компенсаторні механізми підтримки життєздатності популяцій,
структура популяцій рослин міжнародних червоних списків в Українських Карпатах,
розвиток екомережі, моніторинг стану екосистем західного регіону України,
збереження та відновлення біорізноманіття і, врешті, проблеми, пов’язані з
поширенням інвазійних видів. Теоретичні і практичні розробки з цих напрямів лежать
в основі як особистих праць Андрія Костянтиновича, так і представляють наукові теми
лабораторії фітоценології під його керівництвом.
Улюблені хобі Андрія Малиновського, яким він присвячував свій вільний час, –
полювання і риболовля – територіально охоплювали не лише терени західних областей
України, а й поширювалися на малозаселені райони Півночі. У 80-90-тих роках Андрій
Костянтинович брав участь у численних мандрівках на байдарках, моторних човнах і
на конях у Карелії, по річках Тіманського кряжу, на Північному Комі, Приполярному
Уралі, озерах Вітряного Поясу. У цих поїздках Андрій Костянтинович був лідером і
організатором. Водночас, на нього завжди можна було покластися, як на вірного і
надійного товариша.
Андрій Костянтинович був палким патріотом України, брав активну участь у
становленні демократичних процесів у державі, зокрема був громадським
спостерігачем в Одеській області на президентських виборах 2004 р., регулярно
допомагав матеріально Помаранчевій революції, Революції гідності й українській
армії під час російсько-української війни у 2014-2021 рр.
Андрій Малиновський був справжнім інтелігентом – високоосвіченою, шляхетною,
небайдужою і скромною людиною з великої букви. У колективі користувався
беззаперечним авторитетом і повагою. Безвідмовно допомагав всім, хто до нього
звертався за порадою чи допомогою. Він був прикладом доброго сім’янина. Разом зі
своєю дружиною Галиною Романівною виховав доньку Ольгу.
Світлий спомин про Андрія Костянтиновича залишиться у серцях тих, хто його
знав, хто працював поруч, кого він навчав. Він залишиться у пам’яті друзів і колег
незламним оптимістом, людиною іронічною і доброзичливою водночас. До останніх
днів він був ініціатором нових ідей і починань серед друзів і у наукових колах. Роки,
проведені у науковій співпраці, спільних експедиціях чи мандрівках – незабутні та
неповторні, – залишаться назавжди найкращими у наших спогадах.

В.Б. Різун, В.М. Білонога, В.Г. Кияк, Т.М. Щербаченко