Page 274 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 37 (Львів, 2021)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Хроніка

Про діяльність Державного природознавчого музею НАН України у 2020 році

Під час виконання завершального етапу фундаментальної теми "Природно-історичні та
ландшафтно-зональні фактори диференціації регіональних фаун і флор України"
узагальнено дані щодо ландшафтно-зональних та антропогенних факторів диференціації
наземної малакофауни на рівнинних територіях України. Зібрано відомості щодо сучасного
розповсюдження у цьому регіоні 20 антропохорних видів наземних молюсків.
Філогеографічний аналіз модельних таксономічних груп Enoplia (Nematoda) підтвердив
гіпотезу про існування в Центральній Європі протягом останнього льодовикового
максимуму, окремого карпатського рефугіуму. Встановлено таксони еноплій, що
демонструють чітку картину постгляціальної реколонізації території Центральної Європи.
З’ясовано морфофункціональні особливості личинок та дорослих особин сестринської до
сучасних одноденок групи пермських древньокрилих – Permoplectoptera. Вперше в
тафоіхтіокомплексі з відкладів іквинської серії нижнього девону у Вербівцях виявлено
рештки двох представників остеостраків (клас Osteostraci). Завершено роботу по наповненню
консолідованого списку з відомостями про поширення аконітів в Українських Карпатах
відповідно до стандартів DarwinCore (2184 записів). Проведено просторове моделювання
поширення групи Aconitum moldavicum в Українських Карпатах та на прилеглих територіях.
Встановлено, що основні центри ендемізму колембол помірного поясу зосереджені в гірських
регіонах, і могли слугувати основними рефугіумами колембол під час зледенінь. Рівнинні
фауни мають в основному міграційне походження. Здійснено узагальнення результатів
досліджень тенденцій просторового варіювання параметрів таксономічного та екологічного
різноманіття населення панцирних кліщів Закарпатської низовини під впливом природних і
антропогенних чинників.
В межах виконання завершального етапу теми "Антропогенна фрагментація екосистем та
шляхи її функціональної оптимізації" досліджено вплив фрагментації букових лісів пам’ятки
природи "Роздільська" та лісового заказника "Чортова скеля" на мікрокліматичні параметри
ґрунту. Встановлено, що при фрагментації природних букових лісів вплив цього процесу на
водно-температурний режим ґрунтів спостерігається на відстані 20-40 метрів, що свідчить про
необхідність виділення буферної зони при створенні природоохоронних територій.
Узагальнено дані досліджень карпатської популяції лелеки чорного Ciconia nigra та групи
куликів в умовах інтенсивного господарювання та фрагментації лісів. Матеріали досліджень
щодо рідкісних груп куликів передано в комісію Червоної книги України. Проведено оцінку
природоохоронних аспектів фрагментації на досліджуваних територіях ПЗФ Карпатського
регіону. У результаті обстеження визначено понад 1600 га лісових територій на предмет
відповідності критеріям пралісів, старовікових та природних лісів у Львівській області.
Підготовлено подання до органів державної влади щодо створення нових об’єктів ПЗФ
"Пралісових пам’яток природи".
В межах виконання цільової теми фундаментальних досліджень "Вплив фітоінвазій на
біосистеми Українських Карпат в умовах глобальних кліматичних змін: оцінка,
прогнозування та розробка заходів їхнього обмеження і запобігання" проведено оцінку
можливих наслідків впливу високоінвазійних видів рослин на фіторізноманіття з
урахуванням параметрів майбутніх кліматичних та антропогенних змін. Виявлено істотну
загрозу впливу для 42 типів природних і напівприродних оселищ Українських Карпат.
Проаналізовано вплив інвазійних видів рослин на фіторізноманіття у біотопах CORINE.
Оцінка впливу інвазійних видів на фіторізноманіття з використанням двох електронних
систем оцінки проведена для 19 видів, які є найбільш проблемними для природних і
напівприродних типів оселищ та рослинних угруповань. Результати систем оцінки впливу
вказують, що поза межами ефективного контролю зі сторони відповідних державних органів
перебувають Solidago serotinoides, Solidago canadensis, Reynoutria japonica, Reynoutria х
bohemica, Helianthus tuberosus, Heracleum sosnowskyi, Acer negundo.