Page 103 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

102 Бешлей С. В., Лобачевська О. В., Соханьчак Р. Р.
тканини мезофіла листка судинних рослин. Цей ендогідричний вид моху
характеризується надзвичайно гнучким пігментним комплексом, що дає можливість
заселяти місця виростання з широким діапазоном освітленості.
Для гаметофіту моху A. undulatum встановлено найбільшу мінливість вмісту
каротиноїдів (1,42-3,41 мг/г маси сухої речовини): з найменшими показниками улітку
на ділянці букових старовікових лісів із зімкненістю крон 0,8 та інтенсивністю
освітлення 3 тис. лк та найбільшими восени у зоні стаціонарної рекреації “Верещиця”
із інтенсивністю освітлення 6-10 тис. лк та зімкненістю крон 0,4-0,5, Такий вміст
каротиноїдів, ймовірно, зумовлений їхньою високою антиоксидантною активністю,
що запобігає фоторуйнуванню пігментного комплексу завдяки акумулюванню
частини світлової енергії [5]. Вони здатні передавати енерґію поглинутих квантів
іншим піґментам, змінюючи спектр дії фотосинтетичного апарату. Співвідношення
Хл/кар було істотно вищим влітку, що пояснюється головними функціями
каротиноїдів: світлозбиральною, антиоксидантною, фотопротекторною та
структурною, при тому співвідношення Хл а/b зменшувалося, а Хл/кар збільшувалося.
Восени зменшення співвідношення Хл/кар пов’язане із фізіолого-біохімічною
перебудовою метаболізму мохів, які відображаються на інтенсивності синтезу та
розпаду Хл а і b та каротиноїдів. Під впливом несприятливих факторів середовища
процеси розпаду Хл можуть переважати над його синтезом, що змінює співвідношення
Хл а/b. Отже, співвідношення Хл/кар – важливий показник здатності рослин
пристосовуватися до змін інтенсивності освітлення, рівня зволоження, температури.

Висновки

Результати досліджень свідчать, що пігментний комплекс мохів зазнає змін
залежно від впливу мікрокліматичних та екологічних умов, що є чутливим критерієм
визначення ступеня адаптації рослин до впливу природних й антропогенних чинників
середовища.
Характерною ознакою мохів, що ростуть при нестачі світла у старовікових букових
лісах, є підвищений вміст Хл b і, відповідно, знижене співвідношення Хл a/b.
Значні межі варіювання вмісту каротиноїдів і співвідношення Хл/кар слугують
показником здатності рослин пристосовуватися до широкого діапазону змін рівня
освітленості, зволоження та температури.
Мох Atrichum undulatum, що росте переважно в незатінених місцевиростаннях,
проявляє вищу здатність до адаптації при зростанні інтенсивності світла, зміни
температурного і водного режиму, порівняно з Polytrichastrum formosum, який
поширений здебільшого в умовах затінення.

1. Гавриленко В. Ф. Ладыгина М. Е., Хандобина Л. М. Большой практикум по физиологии
растений. Фотосинтез. Дыхание. Учебное пособие. – М.: Высшая школа. – 1975. – 392 с.
2. Генсирук С. А., Нижник М. С., Возняк Р. Р. Рекреационное использование лесов. – К.:
Урожай. – 1987. – 246 с.
3. Григора І. М., Соломаха В. А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр. – 2000. – 240 с.
4. Ипатов В. С., Тархова Т. Н. Микроклимат моховых и лишайниковых синузий в сосняке
зеленомошно-лишайниковом // Экология. –1982. – № 4. – С. 27.
5. Кияк Н. Фотосинтетична активність мохів на девастованих територіях видобутку сірки / //
Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. – 2013 – Вип. 62. – С. 170-179.