Рагуліна М. Є., Орлов О. Л.
Мохова рослинність скельних виходів ЛЗ "Чортова Скеля" та її антропогенна динаміка // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2021. - 37 - С. 131-142. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.131-142 Ключові слова: Мохова рослинність, скельні виходи, антропогенна трансформація, продромус, мікрооселища Проведено дослідження мохового покриву скельних виходів ЛЗ «Чортова Скеля». Встановлено, що значне різноманіття природних умов досліджуваного об’єкту є чинником структурно-функціональної диференціації бріоугруповань. Моховий покрив представлений 6 еко-флористичними групами, які в різній мірі залежать від фанерогамної рослинності, мікроклімату та підстилаючих субстратів. Складено продромус мохової рослинності, що охоплює 4 класи, 7 союзів, 20 асоціацій (3 з яких вважаємо зниклими) та 6 безрангових угруповань. Пануючою у моховому покриві на досліджуваних скельних виходах є неморальна рослинність класу Neckeretea complanatae, що представлений 4 союзами, 10 асоціаціями та 3 безранговими угрупованнями. Встановлено, що антропогенна трансформація скельних виходів призводить до помітних перебудов у структурі мохового покриву. Особливо значні зміни викликає порушення щільності лісового намету над скельними виходами внаслідок вирубування та безпосередня трансформація скель з руйнуванням гумусового прошарку. Комплекс відслонень ЛЗ "Чортова Скеля" та пов’язана з ними низка мікрооселищ потребують посилених комплексних заходів охорони, що мають бути спрямовані як на збереження букового лісу, що забезпечує середовище існування для неморальної мохової рослинності, так і скельних виходів, які підтримують регіональне різноманіття літофільної бріобіоти.
Мохова рослинність скельних виходів ЛЗ "Чортова Скеля" та її антропогенна динаміка // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2021. - 37 - С. 131-142. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.131-142 Ключові слова: Мохова рослинність, скельні виходи, антропогенна трансформація, продромус, мікрооселища Проведено дослідження мохового покриву скельних виходів ЛЗ «Чортова Скеля». Встановлено, що значне різноманіття природних умов досліджуваного об’єкту є чинником структурно-функціональної диференціації бріоугруповань. Моховий покрив представлений 6 еко-флористичними групами, які в різній мірі залежать від фанерогамної рослинності, мікроклімату та підстилаючих субстратів. Складено продромус мохової рослинності, що охоплює 4 класи, 7 союзів, 20 асоціацій (3 з яких вважаємо зниклими) та 6 безрангових угруповань. Пануючою у моховому покриві на досліджуваних скельних виходах є неморальна рослинність класу Neckeretea complanatae, що представлений 4 союзами, 10 асоціаціями та 3 безранговими угрупованнями. Встановлено, що антропогенна трансформація скельних виходів призводить до помітних перебудов у структурі мохового покриву. Особливо значні зміни викликає порушення щільності лісового намету над скельними виходами внаслідок вирубування та безпосередня трансформація скель з руйнуванням гумусового прошарку. Комплекс відслонень ЛЗ "Чортова Скеля" та пов’язана з ними низка мікрооселищ потребують посилених комплексних заходів охорони, що мають бути спрямовані як на збереження букового лісу, що забезпечує середовище існування для неморальної мохової рослинності, так і скельних виходів, які підтримують регіональне різноманіття літофільної бріобіоти.
Список літератури
- Гапон С. Антропогенна трансформація бріофлори та мохового покриву Лісостепу України // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. – 2013. – Вип. 62. – С. 82-90.
- Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М., Багрікова Н.О., Борисова О.В. та ін. Продромус рослинності України – К. : Наук. думка, 2019. – 782 c.
- Лісовий заказник "Чортова Скеля". (2010 onwards): http://www.lvivlis.com.ua/uk/nature_reserve_ fund_local_forest_preserve/116.html
- Мамчур 3.І. Антропогенна трансформація епіфітної бріофлори м. Львова та його околиць // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. – 2003. – Вип. 34. – С. 135-141.
- Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. О.О. Кагало, Б.Г. Проця. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – 278 с.
- Рагуліна М.Є., Кузярін О.Т., Орлов О.Л. Созологічна оцінка фітобіотичного та ландшафтного різноманіття лісового заказника "Чортова Скеля" // Актуальні проблеми дослідження довкілля: зб. наук. праць. – Суми : Винниченко М. Д., 2011. – С. 132-136.
- Рагуліна М.Є., Кузярін О.Т. Мохоподібні (Bryobionta) скельних відслонень лісового заказника "Чортова Скеля» // Наукові основи збереження біотичної різноманітності: Темат. зб. Ін-ту екології Карпат НАН України. – Т. 5 (12), № 1. – Львів : 2014. – С. 81-88.
- Яворський Б. Межі Українського Розточчя та його місце в системі фізико-географічних одиниць високого рангу // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Серія: географія.– 2007. – № 2. – С. 52-60.
- Bardat J., Hauguel J-C. Synopsis bryosociologique pour la France // Cryptogamie Bryologie, 2002. – Vol. 23 – P. 279-343.
- Davies, C.E., Moss, D. & Hill, M.O. EUNIS Habitat Classification Revised 2004 / Report to the European Topic Centre on Nature Protection and Biodiversity. – Paris: European Environment Agency, 2004. – 307 р.
- Krupa J. Zapiski bryologyczne z okolic Lwówa, Krakowa i Wschodnich Karpat // Spr. Kom. Fizyogr. – Kraków, 1885. – T. 19. – S. 133-167.
- Lobarzewski H. S. Muscorum frondosorum species novae Haliciensis // Natur. Abhand. – 1847. – Vol. 1. – S. 2-15.
- Newmaster S. G., Belland R. J., Arsenault A. et al. The ones we left behind: Comparing plot sampling and floristic habitat sampling for estimating bryophyte diversity // Diversity and Distributions. – 2005. – Vol. 11. – P. 57-72.
- Westhoff V., Maarel E. The Braun-Blanquett approach // Handbook of vegetation science. Ordination and classification of vegetation / Ed. W. Junk. – Hague, 1973. – Vol. 5. – P. 619-726.
- Wisnewski T. Musci frondosi Haliciensis ques in itineribus botanico-geographicis annis 1840-1844 per universam Halician collegit H. J. Lobarzewski // Rospr. і wiadom. Z muzeum im Dzieduszyckich. – 1923 (1924). – T. 9. – S. 65-85.