Page 182 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.171-180

УДК 595.762.12(477)

Різун В. Б.

УГРУПОВАННЯ ЖУКІВ-ТУРУНІВ (COLEOPTERA, CARABIDAE) ЛІСІВ
НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ПРИП’ЯТЬ-СТОХІД»

Угруповання жуків-турунів (Coleoptera, Carabidae) національного природного парку
«Прип’ять-Стохід» були досліджені у п’яти типах лісу у 2006 році з використанням
ґрунтових пасток Барбера. Загалом зареєстровано 49 видів з 25 родів. Найвищою
уловистістю характеризувалися сирий вільшняк і свіжий грабовий сугруд, а найнижчою
– сухий сосняк лишайниковий і свіжий дубовий субір зеленомоховий. Загалом домінували
4 види жуків-турунів: Pterostichus oblongopunctatus, Carabus hortensis, Oxypselaphus
obscurus, Pterostichus niger. В сухому сосняку лишайниковому домінували: Syntomus
truncatellus, Broscus cephalotes, Harpalus flavescens, Pterostichus strenuus, Calathus
erratus, Oodes helopioides. У свіжому дубовому субору зеленомоховому домінували:
Pterostichus oblongopunctatus, Agonum duftschmidi, Carabus violaceus, C. hortensis, Oodes
helopioides, Pterostichus minor, P. niger. У свіжому грабовому сугруді домінували:
Pterostichus oblongopunctatus, Carabus hortensis, Oxypselaphus obscurus, Pterostichus
niger, P. nigrita. У вологому дубовому субору домінували: Pterostichus oblongopunctatus,
Oxypselaphus obscurus, Pterostichus niger, Epaphius secalis, Pterostichus rhaeticus, Carabus
arcensis, Pterostichus minor. У сирому вільшняку домінували: Pterostichus
oblongopunctatus, Carabus hortensis, Oxypselaphus obscurus, Pterostichus niger, P.
melanarius.
Ключові слова: Carabidae, жуки-туруни, угруповання, Західне Полісся, ліси.

Поліська (мішанолісова) фізико-географічна провінція – провінція зони мішаних
лісів Східно-Європейської рівнини. В Україні охоплює Поліську низовину й північну
частину Придніпровської низовини в межах Волинської, Рівненської, Житомирської,
Київської, Чернігівської і Сумської областей. Річна кількість опадів 550-700 мм,
коефіцієнт зволоження 1,8-2,8. У межах провінції виділяють 6 фізико-географічних
областей: Волинське (Західне) Полісся, Мале Полісся, Житомирське Полісся, Київське
Полісся, Чернігівське Полісся та Новгород-Сіверське Полісся [2].
Згідно геоботанічного районування України [1], регіон досліджень розміщений у
Ратнівсько-Любешівському (Верхньоприп’ятському) районі Ковельсько-Сарненського
(Західнополіського) округу Поліської підпровінції Центральноєвропейської провінції
Європейської широколистянолісової області. Він займає заплаву та надзаплавні тераси
Прип’яті. Ґрунти бідні, дерново-підзолисті піщані, тільки на невеликих за площею
окремих моренових горбах та при неглибокому підстиланні мергелів ґрунти супіщані,
більш родючі. Природна рослинність представлена як лісами (30-35%), так і луками (25-
35%) і болотами (16,9% у минулому).
Серед лісів переважають соснові зеленомохові, головним чином вологі чорницеві,
менше – свіжі чисто зеленомохові, орлякові-різнотравні, злаково-різнотравні,
вересові. Менш поширені сухі лишайникові, різнотравно-лишайникові та сирі
чорницево-багново-політрихові та лохиново-багново-політрихово-сфагнові. Значно
менше поширені дубово-соснові ліси, причому виключно на моренових та крейдяних
горбах. Серед них переважають дубово-соснові свіжі орляково-різнотравні, орляково-