Page 177 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)
P. 177

166                             Дєдусь В. І.

                                   досягає крайніх північних провінцій, відомий також із Сибіру та Кавказу. На території
                                   України  трапляється  в  Карпатах  [3].  Матеріал:  23  екземпляри  з  пралісу  та  17
                                   екземплярів з господарського букового лісу.
                                      Orthocis  pseudolinearis  (Lohse,  1965)  –  трапляється  рідко,  поширений  в
                                   Центральній Європі. На території України відомі знахідки з Харківської області  та
                                   Карпат [4, 7]. Матеріал: 23 екземпляри для пралісу, 22 екземпляри для господарського
                                   лісу.
                                      Rhopalodontus perforatus (Gyllenhal, 1813) – широко поширений вид на  півночі
                                   Палеарктики,  в  північній  частині  Шотландії,  Фенноскандії  та  Карелії  по  всій
                                   центральній частині континенту до північної Іспанії, центральної Італії та північних
                                   Балкан [12, 13]. В Карпатах трапляється рідко [7]. Матеріал: 83 екземпляри зібрані в
                                   пралісі та 64 екземпляри в господарському буковому лісі.
                                      Rhopalodontus strandi Lohse, 1969 – трапляється не часто, описаний зі Скандинавії.
                                   Для  України  вказаний  з  Харківської  області  [4],  для  території  Українських  Карпат
                                   вказано вперше. Матеріал: 21 екземпляр з пралісу та 11 з господарського букового
                                   лісу.
                                      Strigocis  bicornis  (Mellie,  1848)  –  трапляється  рідко,  поширений  на  території
                                   Центральної та Південної Європи та Кавказу. Для України вказаний з Карпат [4, 7].
                                   Матеріал: 11 екземплярів в пралісовому та 3 екземпляри в господарському лісі.
                                      Sulcacis  affinis  (Gyllenhal,  1827)  –  масовий  вид,  європейсько-сибірський  вид,
                                   поширений в Європі від північних частин Англії та Фенноскандії через Центральну
                                   Європу до Іспанії, Центральної Італії та Північних Балкан. В України відомі знахідки
                                   з  Карпат  [3,  7].  Матеріал:  64  екземпляри  з  пралісового  та  20  екземплярів  з
                                   господарського букових лісів.
                                      Sulcacis  fronticornis  (Panzer,  1809)  –  трапляється  рідше,  ніж  попередній.
                                   Палеарктичний вид, поширений майже по всій Європі (окрім її північних частин). На
                                   території  України  вказаний  з  Карпат  [3,  7].  Матеріал:  17  екземплярів  з  пралісу,  9
                                   екземплярів з господарського букового лісу.
                                      Wagaicis  wagae  (Wankowicz,  1869)  –  рідкісний  та  спорадично  поширений  в
                                   Західній,  Південно-Східній  Європі  та  Кавказі.  В  Україні  відомі  знахідки  з  Івано-
                                   Франківської та Закарпатської областей [3, 7]. Матеріал: 16 екземплярів, зібраних в
                                   пралісі та 1 екземпляр з букового господарського лісу.
                                      З  урахуванням  наших  досліджень  та  літературних  даних,  фауністичний  список
                                   трутовикових жуків Українських Карпат налічує 38 видів.

                                      Видове багатство на дослідних ділянках.  На пралісовій  ділянці зареєстровано
                                   загалом на 2 види більше, ніж на ділянці господарського лісу (30 проти 28) (табл. 1).
                                   Схожими  є  результати  підрахунків  кількості  видів  в  розрізі  однієї  пробної  площі.
                                   Кількість видів на одну пробну площу дещо вища у пралісі, ніж в господарському лісі
                                   (праліс – 19+4 господарський ліс – 16+4) (рис. 3), різниця статистично не достовірна
                                   (p-value=0,085).  Тобто,  населення  ціід  близьких  до  природних  лісових  екосистем
                                   складають переважно ті ж види, і у тій кількості, що і у пралісі. Оригінальна фауна ціід
                                   пралісу:  Cis  dentatus  Mell.,  Cis  quadridens  Mell.,  Octotemnus  mandibularis  Gyll;
                                   господарського лісу: Cis setiger Mell.
   172   173   174   175   176   177   178   179   180   181   182