Page 183 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

172 Різун В. Б.

чорницево-зеленомохові та різнотравно-чорницеві. Зрідка трапляються багаті за
флористичним складом, зі значною домішкою неморальних видів дубово-соснові
ліщиново-чорницево-квасеницеві та грабово-соснові чорницево-квасеницеві, дубові
та грабово-дубові ліси. Широколистяні дубові і грабово-дубові ліси трапляються дуже
рідко [1].
Чисті вільхові або березово-вільхові ценози на торфових болотах мають
комплексний травостій – лісовий різнотравно-папоротевий на підвищеннях та
болотний різнотравно-осоковий по зниженнях [1].
На сьогодні жуки-туруни фауни Українського Полісся залишаються одними із
найслабше вивчених в Україні. Для Лісової зони західного регіону України автором
[4] наведено 142 види жуків-турунів (Західне Полісся – 47, Мале Полісся – 122).
Фауністичні дані про жуків-турунів Полісся Лівобережної України узагальнені у
роботі М. Б. Кириченко, Р. В. Бабка [3]. Із цього регіону вказано 113 видів карабід.
Дослідження угруповань жуків-турунів лісів Західного Полісся, проведені в останні
декілька років у Шацькому та Прип’ять-Стохідському національних природних
парках, а також в ок. с. Межисить Ратнівського р-ну Волинської обл., дозволили
поповнити фауністичний список карабід як цієї фізико-географічної області [7], так і
України загалом [6, 9]. Відомості про жуків-турунів Українського Полісся узагальнені
у статті автора [5]. У цій роботі для Волинського Полісся вказано 148 видів жуків-
турунів. Пізніше, кількість видів карабід Волинського (Західного) Полісся
збільшилася до 151 [8].
Із робіт присвячених угрупованням жуків-турунів (Coleoptera, Carabidae)
Волинського Полісся, та й Українського Полісся загалом, можна назвати лише статтю
В. Б. Різуна, Ю. В. Білецького [7] присвячену карабідоугрупованням соснових лісів
Шацького національного природного парку.

Матеріал і методика досліджень

Збори проводили ґрунтовими пастками Барбера на 5 пробних площах, які
репрезентували основні типи лісу національного природного парку (НПП) «Прип’ять-
Стохід». Пастки (стандартні скляні банки об’ємом 0,5 л з вхідним отвором діаметром
72 мм) по 5 шт. на одну пробну площу розміщували в лінію на відстані 10 м одна від
одної. Функціонували вони з 27-28 квітня до 14 вересня 2006 р., матеріал з них
вибирали щомісячно. Фіксуючою речовиною слугував 4% розчин формаліну. Перелік
і характеристика пробних площ наведені у таблиці 1 та на рисунку 1.
До видів еудомінантів віднесено ті, відсоток яких у річному зборі на пробній площі
становив >10,0% (ED), до домінантів – 5-10% (D), субдомінантів – 1-5% (SD),
рецедентів – 0,5-1% (R) і субрецедентів – <0,5% (SR).
При написанні видових назв жуків-турунів дотримувалися прийнятих на сайті Fauna
Europaea (http://www.faunaeur.org/).

Результати досліджень

Загалом протягом сезону було зібрано 1707 екз. та ідентифіковано 49 видів жуків-
турунів з 25 родів (табл. 2). Найбільшою кількістю особин були представлені 4 види
карабід: Pterostichus oblongopunctatus (38,37%), Carabus hortensis (13,30%),
Oxypselaphus obscurus (12,13%), Pterostichus niger (8,14%). Ще 10 видів відносимо до
субдомінантів: Carabus violaceus (2,99%), Pterostichus melanarius (2,58%), Carabus