Page 104 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)
P. 104

Динаміка гніздової орнітофауни селітебної частини Львова …    99

               Синурбізація.  Цей  процес  характеризується  зростанням  чисельності  міської
            популяції виду, використання ним непритаманних диким популяціям гніздових стацій,
            антропогенного  походження  гніздових  матеріалів,  нових  джерелі  типів  кормів,
            поведінковими змінами та ін.
               До  традиційних  видів-синантропів,  чиї  популяції  віддавна  вважаються
            синурбійними,  горобців  хатнього  і  польового  Passer  montanus  (L.),  серпокрильця
            чорного Apus apus (L.), горихвістки чорної Phoenicurus ochruros (S.G. Gmel.), ластівок
            сільської Hirundo rustica L. та міської, галки, горлиці садової і синиці великої Parus
            major  L.,  сича  хатнього  в  наукових  публікаціях  по  птахах  Львова  відносять  ще  й
            дроздів чорного Turdus merula L. [16, 17] і співочого Turdus philomelos C.L. Brehm [1],
            сойку  Garrulus  glandarius  (L.)  [10],  сороку  Pica pica (L.)  [23],  синицю  довгохвосту
            Aegithalos caudatus (L.) [14], крука Corvus corax L., вільшанку Erithacus rubecula (L.),
            шпака  звичайного  Sturnus  vulgaris  L.,  костогриза  [24];  припутня  [19],  плиску  білу
            Motacilla alba L., боривітра звичайного [7].
               Збільшення  чисельності  і  прояви  елементів  синурбізації  за  останнє  десятиліття
            намітилися  також  у  яструба  малого  Accipiter  nisus  (L.),  крижня,  ворони  сірої,  гаїчки
            болотяної і зеленяка Chloris chloris (L.), чикотня. У цих видів відбулося істотне зростання
            чисельності  і  яскраво  проявляються  інші  елементи  синурбізації,  зокрема  зростання
            чисельності гніздових пар серед міської забудови, зменшення дистанції злякування.
               Загалом на сьогодні процес синурбізації є причиною комфортного існування в місті
            29 видів птахів.
               Зміни загального стану популяцій. До цієї групи належать види, чисельність яких
            змінилася не лише у Львові, а й у масштабах всього європейського ареалу виду. До видів
            з позитивними популяційними тенденціями можна віднести 16 видів: синиць велику і
            чорну,  горихвістку  чорну,  дроздів  чорного,  співочого  і  чикотня,  припутня,  горобця
            польового,  вівчарика-ковалика  Phylloscopus  collybita  (Vieil.),  мухоловку  білошию
            Ficedula albicollis  (Temm.),  повзика  Sitta europaea L., дятлів звичайного і середнього
            Leiopicus medius (L.), жовну сиву, підкоришника короткопалого і гаїчку болотяну.
               До видів з негативними популяційними тенденціями відносимо 15 видів: горобця
            хатнього, ластівок міську і сільську, кропив’янок прудку Sylvia curruca (L.) і садову
            S. borin  (Bodd.),  грака,  дятла  сирійського,  плиску  білу,  курочку  водяну  Gallinula
            chloropus (L.), кам’янку звичайну, щедрика, гаїчку-пухляка, трав’янку лучну, жовну
            зелену і вівсянку очеретяну. В горихвістки звичайної Phoenicurus phoenicurus (L.), яку
            раніше відносили до цієї категорії на відміну від європейських тенденцій, у Львові
            відбувся незначний спад чисельності.
               12 видів мають відносно стабільні популяції як у селітебній частині міста Львова,
            так і загалом у Європі: пірникоза мала, канюк звичайний, жовна чорна, сойка, галка,
            очеретянка  чагарникова,  кропив’янка  сіра,  вільшанка,  трав’янка  чорноголова,
            підкоришник звичайний Certhia familiaris L.
               Зміни  загальноєвропейського  стану  популяцій  впливають  на  поширення  і
            чисельність 38 видів птахів у Львові.
               Локальні  зміни  міського  середовища.  За  досліджуваний  період  місто
            продовжувало інтенсивно розбудовуватися і ущільнюватися. Знесено чимало старих
            запущених особняків з чагарниками навколо, на чиїх місцях виросли висотні будівлі.
            Це негативно вплинуло на чагарниковогніздні види, зокрема кропив’янок чорноголову
            і прудку.
   99   100   101   102   103   104   105   106   107   108   109