Загороднюк І. В., Черемних Н. М.
Мишівки (Sicista) у фауні України: аналіз колекцій Національного науково-природничого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2020. - 36 - С. 27-40. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.27-40 Ключові слова: зоологічні колекції, мишівки, фауна України, Державний природознавчий музей НАН України, Національний науково-природничий музей НАН України Матеріали стосовно знахідок мишівок в Україні вкрай неповні і вимагають верифікацій, тому оцінками відносної рясноти видів і їхнього поширення обрано обидві академічні колекції України — Державного природознавчого музею (ДПМ) та Національного науково-природничого музею (ННПМ) НАН України. Проаналізовано збори мишівок, накопичені в ДПМ та ННПМ за весь період існування його зоологічних колекцій: за фактичними датами матеріал охоплює період 1928–1999 років (кілька серій зразків атрибутовані фондовиками як «1900–1915», без пояснень, в усіх випадках мова про колекції О. Браунера). Загалом в колекціях є 87 зразків 4-х видів, що формують дві групи видів. Загалом описано деталі знахідок 26 S. betulina, 12 S. strandi, 6 S. severtzovi, 43 S. loriger. Для останнього виду знахідки наведено окремо для трьох серій — на схід від Дніпра (22), на захід (14), в Криму (4). Кожну знахідку наведено із зазначенням всіх важливих деталей (колекція, номери, типи зразків, місцезнаходження, дата, колектор), і для всіх проблемних даних дано відповідні коментарі: щодо визначення видів, щодо публікації даних, щодо місцезнаходження, дати або колектора. Стан колекцій і стан записів про них такий, що кількість уточнень значно перевищує кількість записів. Тому користування опублікованими каталогами (насамперед каталогу ссавців ННПМ) є вкрай нерекомендованим: фактично всі записи вимагають корекцій, пов’язаних як з проблемами некоректного переписування первинної етикеткової інформації, так і її некоректною інтерпретацією. Фактично ця праця є першою спробою ревізувати наявні матеріали, проте ревізія не повна через неможливість переглянути одночасно всі зразки і всі первинні етикетки. Аналіз розподілу вибірок за місяцями року показав, що всі види колектовані переважно у травні-липні (67,8 % зразків), а весь пік сезонної активності, судячи по датам здобування зразків, охоплює 6 місяців і триває з квітня до вересня. Розглянуто питання наповнення колекцій. Пік наповнення колекцій випав на періоди 1920+, 1940+ та 1980+ років (зібрано по близько 20–25 особин мишівок), після 2000 року жодного поповнення зоологічних колекцій цією групою гризунів немає.
Мишівки (Sicista) у фауні України: аналіз колекцій Національного науково-природничого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2020. - 36 - С. 27-40. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.27-40 Ключові слова: зоологічні колекції, мишівки, фауна України, Державний природознавчий музей НАН України, Національний науково-природничий музей НАН України Матеріали стосовно знахідок мишівок в Україні вкрай неповні і вимагають верифікацій, тому оцінками відносної рясноти видів і їхнього поширення обрано обидві академічні колекції України — Державного природознавчого музею (ДПМ) та Національного науково-природничого музею (ННПМ) НАН України. Проаналізовано збори мишівок, накопичені в ДПМ та ННПМ за весь період існування його зоологічних колекцій: за фактичними датами матеріал охоплює період 1928–1999 років (кілька серій зразків атрибутовані фондовиками як «1900–1915», без пояснень, в усіх випадках мова про колекції О. Браунера). Загалом в колекціях є 87 зразків 4-х видів, що формують дві групи видів. Загалом описано деталі знахідок 26 S. betulina, 12 S. strandi, 6 S. severtzovi, 43 S. loriger. Для останнього виду знахідки наведено окремо для трьох серій — на схід від Дніпра (22), на захід (14), в Криму (4). Кожну знахідку наведено із зазначенням всіх важливих деталей (колекція, номери, типи зразків, місцезнаходження, дата, колектор), і для всіх проблемних даних дано відповідні коментарі: щодо визначення видів, щодо публікації даних, щодо місцезнаходження, дати або колектора. Стан колекцій і стан записів про них такий, що кількість уточнень значно перевищує кількість записів. Тому користування опублікованими каталогами (насамперед каталогу ссавців ННПМ) є вкрай нерекомендованим: фактично всі записи вимагають корекцій, пов’язаних як з проблемами некоректного переписування первинної етикеткової інформації, так і її некоректною інтерпретацією. Фактично ця праця є першою спробою ревізувати наявні матеріали, проте ревізія не повна через неможливість переглянути одночасно всі зразки і всі первинні етикетки. Аналіз розподілу вибірок за місяцями року показав, що всі види колектовані переважно у травні-липні (67,8 % зразків), а весь пік сезонної активності, судячи по датам здобування зразків, охоплює 6 місяців і триває з квітня до вересня. Розглянуто питання наповнення колекцій. Пік наповнення колекцій випав на періоди 1920+, 1940+ та 1980+ років (зібрано по близько 20–25 особин мишівок), після 2000 року жодного поповнення зоологічних колекцій цією групою гризунів немає.
Список літератури
- Евстафьев И. Итоги тридцатилетнего изучения мелких млекопитающих Крыма. Часть 1. Введение, состав фауны, ареалы. Праці Теріологічної Школи. – 2015. – Том 13. – С. 20–34.
- Загороднюк І. В., Кондратенко О. В. Sicista severtzovi та близькі до неї форми гризунів в Україні: цитогенетичний та біогеографічний аналіз. Зоологические исследования в Украине. Часть 1. – Киев. 2000. – С. 101–107. (Вестник зоологии; Отд. вып. № 14).
- Загороднюк І. Загальна картина динаміки хіроптерофауни України. Міграційний статус кажанів в Україні. Українське теріологічне товариство. – Київ. 2001. – С. 157–168. (Novitates Theriologicae; Pars 6)
- Загороднюк І. Аловиди гризунів групи Sicista «betulina»: просторові взаємини з огляду на концепцію лімітувальної схожості. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Біологія. Екологія. – 2007. – Том 15 (1). – С. 45–53.
- Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів. Раритетна теріофауна та її охорона. За ред. І. Загороднюка. Луганськ. – 2008. – С. 107–156. (Праці Теріологічної школи; Вип. 9).
- Загороднюк І. В. Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України. Збірник праць зоологічного музею. – 2009. – Том 40. – С. 147–185.
- Загороднюк І., Кузнєцов В. Багаторічний моніторинг угруповань дрібних ссавців Луганщини: аналіз бази даних Луганської обласної СЕС за 1957–2008 роки. Zoocenosis–2009. Біорізноманіття і роль тварин в екосистемах. Ліра, Дніпропетровськ. – 2009. – С. 329–331.
- Загороднюк І. Георгій Модін та колекційні зразки ссавців у теріологічних колекціях зі сходу України. Зоологічні колекції та музеї. За ред. І. Загороднюка. Національний науково-природничий музей НАН України. – Київ, 2014. – С. 113–114.
- Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги. – Вид-во «ШИКО», Луганськ, 2014. – С. 1–220.
- Загороднюк І. Мишівки (Sicista) у фауні України: оцінки колишньої і сучасної рясноти. Novitates Theriologicae. – 2015. – Pars 9. – С. 135–141.
- Загороднюк І., Пархоменко В. Борис Вальх та розвиток зоології й музеології на сході України. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. – 2018. – Том 31. – С. 72–98.
- Затушевський А. Т., Шидловський І. В., Закала О. С. та ін. Каталог колекцій ссавців Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка. – Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, Львів, 2010. – С. 1–442.
- Зоря О. Ссавці Харківської області та їх видове багатство. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2005. – Том 17. – С. 155–164.
- Кириченко В. Е. Современное распространение степной мышовки (Sicista loriger) в Николаевской области. Теріофауна заповідних територій та збереження ссавців: зб. наук. пр. – Українське теріологічне товариство, Гола Пристань, 2012. – С. 23. (Novitates Theriologicae; Pars 8)
- Кондратенко О., Загороднюк І. Мікротеріофауна заповідних ділянок Східної України за результатами обліків пастками і канавками. Теріофауна сходу України. – Луганськ, 2006. – С. 120–135. (Серія: Праці Теріологічної Школи; Вип. 7).
- Крижов П. А. Географічне поширення шкідливих гризунів УСРР. Збірник праць зоологічного музею Укр. АН. – 1936. – Вип. 16. – С. 33–91.
- Мигулін О. О. Звірі УРСР (матеріали до фауни). – Вид-во АН УРСР, Київ, 1938. – С. 1–426.
- Модін Г. В. Замітки про вухатого їжака і лісову мишівку в Стрілецькому степу. Збірник праць зоологічного музею АН УРСР. – 1956. – Том 27. – С. 154–159.
- Підоплічка I. Г. Підсумки дослідження погадок за 1924–1935 рр. Збірник праць зооло-гічного музею АН УРСР. – 1937. – Том 19. – С. 101–170.
- Попов Б. М. Мамаліологічні нотатки. І. Поширення Лейслерової вечерниці (Nyctalus leisleri Kuhl, Chiroptera) в УСРР. II. Знахідка лісової мишівки (Sicista montana Mehely) в межах УСРР. Збірник праць зоологічного музею. – 1936. – Том 18. – С. 191–196.
- Шевченко Л. С., Золотухина С. И. Млекопитающие. Выпуск 2 (Насекомоядные, рукокрылые, зайцеобразные, грызуны). – Зоомузей ННПМ НАН Украины, Киев, 2005. – С. 1–238. (Серия: «Каталог коллекций Зоологического музея ННПМ НАН Украины»)
- Barkasi Z. Endemism in the mammalian fauna of the Carpathians. Proceedings of the Theriological School. – 2016. – Vol. 14. – P. 3–15.
- Barkaszi Z. Boreal species Microtus agrestis and Sicista betulina in the region of the Ukrainian Carpathians: a review. Proceedings of the Theriological School. – 2017. – Vol. 15. – P. 86–93.