Кагало О. О., Омельчук О. С., Орлов О. Л., Рагуліна М. Є., Сичак Н. М.
Оселищне різноманіття та його созологічна оцінка території Львівського Музею народної архітектури як приклад попереднього аналізу демутації антропогенного ландшафту // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2020. - 36 - С. 107-114. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.107-114 Ключові слова: оселища, созологічна оцінка, лісопарк, загрози, екомережа, рослинність Проведено дослідження оселищного різноманіття території Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, а також його созологічну оцінку. Попередньо виділено та описано 19 типів оселищ, що належать до 12 груп, 7 класів. Серед них 14 типів мають антропогенне походження, 3 – напівприродне, а 6 – природне. У созологічному аспекті найбільше значення мають оселища насаджень широколистяних і хвойних порід та новий для регіону тип оселищ жорстководні джерела на туфових і травертинових формаціях. Загалом формування оселищного різноманіття території Музею є оригінальним прикладом напівприродної демутації антропогенного ландшафту, оскільки, до створення Музею, ця територія була повністю девастована кар’єрами та вирубуванням лісу. За результатами досліджень показано, що відбувається поступова демутація регіонально типового неморально-лісового флороценотичного комплексу. Однак, цьому процесові перешкоджає інтенсивне антропогенне (рекреаційне) навантаження на екосистеми.
Оселищне різноманіття та його созологічна оцінка території Львівського Музею народної архітектури як приклад попереднього аналізу демутації антропогенного ландшафту // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2020. - 36 - С. 107-114. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.107-114 Ключові слова: оселища, созологічна оцінка, лісопарк, загрози, екомережа, рослинність Проведено дослідження оселищного різноманіття території Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, а також його созологічну оцінку. Попередньо виділено та описано 19 типів оселищ, що належать до 12 груп, 7 класів. Серед них 14 типів мають антропогенне походження, 3 – напівприродне, а 6 – природне. У созологічному аспекті найбільше значення мають оселища насаджень широколистяних і хвойних порід та новий для регіону тип оселищ жорстководні джерела на туфових і травертинових формаціях. Загалом формування оселищного різноманіття території Музею є оригінальним прикладом напівприродної демутації антропогенного ландшафту, оскільки, до створення Музею, ця територія була повністю девастована кар’єрами та вирубуванням лісу. За результатами досліджень показано, що відбувається поступова демутація регіонально типового неморально-лісового флороценотичного комплексу. Однак, цьому процесові перешкоджає інтенсивне антропогенне (рекреаційне) навантаження на екосистеми.
Список літератури
- Бойко М. Ф. Чекліст мохоподібних України. – Херсон : Айлант, 2008. – 232 с.
- Бойко М. . Раритетні види мохоподібних фізико-географічних рівнинних зон та гірських ландшафтних країн України // Чорноморськ. бот. ж. – 2010. – Т. 6, № 3. – С. 294-315.
- Зелена книга України / під ред. чл.-кор. НАНУ Я. П. Дідуха. – К. : Альтерпрес, 2009. – 448 с.
- Кагало О. Концептуально-методичні засади созологічної оцінки змін рослинного покриву // Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. – 2003. – Вип. 34. – С. 3-18.
- Кагало О. О. Теоретичні засади системної фітосозології в аспекті вивчення та оцінки біорізноманіття в умовах антропогенно зміненого ландшафту // Матеріали міжнар. наук. конф. «Промислова ботаніка – стан та перспективи розвитку». – Донецьк, 2010. – С. 207-215.
- Кагало О. О., Сичак Н. М. Рідкісні, зникаючі та інші види судинних рослин Львівської області (Україна), які потребують охорони // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. – Вип. 4. – Львів : «Ліга-Прес», 2003. – С. 47-58.
- Определитель высших растений Украины / Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин (отв. ред.) и др. – К. : Наук. думка, 1987. – 548 с.
- Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. О. О. Кагало, Б. Г. Проця. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – 278 с.
- Полевой определитель почв / Полупан Н. И. и др. – К. : Урожай, 1981. – 320 с.
- Про заходи щодо охорони рідкісних та зникаючих видів рослин на території Львівської області: Рішення Львівської обласної ради. XII сесія IV демократичного скликання; № 193; від 02.01.2003. – Львів, 2003. – 12 с.
- Проект организации и развития паркового хозяйства Музея народной архитектуры и быта в городе Львове / Государственный комитет СССР по лесу. Украинское лесоустроительное предприятие. Львовская аерофотолесоустроительная експедиция. – Львов, 1990. – Архів МНАП, НТД-87.
- Раритетний фітогенофонд західних регіонів України (созологічна оцінка й наукові засади охорони) / С. М. Стойко, П. Т. Ященко, О. О. Кагало та ін. – Львів : Ліга-Прес, 2004. – 232 с.
- Стан довкілля у Львівській області (за результатами моніторингових досліджень). Інформаційно-аналітичний огляд (ІV квартал 2013 року). [Електронний ресурс]: http://www.ekologia.lviv.ua/file/monitoring/analit_dov_IV_2013.pdf
- Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха. – К. : Глобалконсалтинг, 2009. – 900 с.
- Чорнобай Ю., Малиновський А., Третяк П. Розбудова екомережі на Львівщині // Жива Україна. – 2009. – № 3-4. – С. 8-9.
- Шушняк В., Савка Г. Передумови та созологічна доцільність створення регіонального ландшафтного парку на приміських землях Львова // Вісник Львівського ун-ту. Серія географічна. – 2014. – Вип. 45. – С. 436-442.
- Davies C. E., Moss D., Hill M. O. EUNIS Habitat Classification Revised 2004 / Report to the European Topic Centre on Nature Protection and Biodiversity. – Paris: European Environment Agency, 2004. – 307 р.
- Best practice guidance for habitat survey and mapping / Smith G., O’Donoghue P., O’Hora K. et al. – Dublin : The Heritage Council, 2011. – 132 p.
- Boiko M. F. The Second checklist of Bryobionta of Ukraine // Chornomors’k. bot. z. – 2014. – 10, № 4. – C. 426-487. doi:10.14255/2308-9628/14.104/2.